ГРУБІЯНЮ — ЕТИМОЛОГІЯ
грубія́н
через посередництво польської (і далі, можливо, чеської) мови запозичено з німецької;
нім. Grobián «грубіян», ст. grobianus «тс.» є жартівливим латинізованим утворенням від нім. grob «грубий», яке зводиться до двн. g(e)-rob, повʼязаного з (h)riob «шорсткий», (h)ruf «струп», спорідненими з лит. kraupùs «жахливий»;
на ґрунті словʼянських мов німецька форма зазнала зближення з hrubý, gruby, гру́бий;
р. болг. грубия́н, бр. грубія́н, п. grubianin, ч. hrubián, grobián, слц. grobián, м. грубијан, схв. грубùјāн, слн. grobiján;
Фонетичні та словотвірні варіанти
грубія́нити
грубія́нство
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| грубія́н | білоруська |
| грубия́н | болгарська |
| g(e)-rob | давньоверхньонімецька |
| kraupùs «жахливий» | литовська |
| грубијан | македонська |
| Grobián «грубіян» | німецька |
| grob «грубий» | німецька |
| grubianin | польська |
| грубия́н | російська |
| грубùјāн | сербохорватська |
| grobián | словацька |
| grobiján | словенська |
| hrubián | чеська |
| grobián | чеська |
| grobianus «тс.» | ? |
| gruby | ? |
| гру́бий | ? |
Етимологічний словник української мови Інституту мовознавства ім. О.О. Потебні НАН України