ГРИЖА — ЕТИМОЛОГІЯ
ЗМІСТ
гри́жа «хвороба; [журба, туга, турбота МСБГ; сум, терзання]»
псл. gryža ‹ *gryzja, похідне від gryzti «гризти»;
припущення про запозичення з румунської мови (Vincenz 14) малоймовірне;
навпаки, рум. gríjă «турбота, страх» (молд. гри́жэ «тс.») є запозиченням з болгарської мови (DLRM 347; СДЕЛМ 90);
р. гры́жа «хвороба; [біль, ломота; рана, нарив]», бр. гры́жа, др. грыжь «хвороба», п. gryzą «тс.», болг. м. гри́жа «турбота», схв. грȕжа «різь у животі; понос», слн. gríža «понос», стсл. грыжа;
Фонетичні та словотвірні варіанти
грижа́
«сум, скорбота»
гри́жати
«годувати, доглядати»
гри́жіти
«тс. МСБГ; здобувати щось із труднощами Ж»
гри́жітиси
«журитися, турбуватися»
грижува́тися
«тс.»
згрижа́
«турбота, печаль»
згриза́
«тс.»
нагри́жник
розгрижа́ти
«з труднощами здобувати»
розгри́жити
«тс.»
розри́жати
«роздобути, дістати»
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| гры́жа | білоруська |
| гри́жа «турбота» | болгарська |
| грыжь «хвороба» | давньоруська |
| гри́жа «турбота» | македонська |
| gryzą «тс.» | польська |
| gryža | праслов’янська |
| гры́жа «хвороба; [біль, ломота; рана, нарив]» | російська |
| gríjă «турбота, страх» (молд. гри́жэ «тс.») | румунська |
| грȕжа «різь у животі; понос» | сербохорватська |
| gríža «понос» | словенська |
| грыжа | старослов’янська |
| gryzti «гризти» | ? |
гри́жник «грижниця, остудник, Herniaria glabra L. Ж; родовик лікарський, Sanguisorba officinalis L. Mak; вероніка дібровна, Veronica chamaedrys L. Mak; зірочник лісовий, Stellaria holostea L. Mak» (бот.)
похідні утворення від гри́жа, гри́зти;
назви грижниці, які відповідають латинській назві цієї рослини (лат. herniaria похідне від hernia «грижа»), можуть бути повʼязані з тим, що в деяких місцях напар з цієї рослини пʼють при болях після важкої фізичної праці або підняття великої ваги;
назви зумовлені застосуванням цих рослин у народі для лікування різних хвороб;
р. гры́жник «грижниця» [та ін.], гры́жница «грижниця; перстач» [та ін.], [грыжо́вник] «грижниця» [та ін.], бр. [грызнік] «грижниця»;
Фонетичні та словотвірні варіанти
грижень
«сухоребрик стиснутий, Sisymbrium strictissimum L.»
гри́жниця
«остудник»
гри́зник
«грижниця cipa, Herniaria inсаnа Я; перстач гусячий, Potentilla anserina L. Mak»
гряжник
«тс.»
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| грызнік «грижниця» | білоруська |
| гры́жник «грижниця» | російська |
| гры́жница «грижниця; перстач» | українська |
| грыжо́вник «грижниця» | українська |
| гри́жа | ? |
| гри́зти | ? |
забо́та «турбота»
очевидно, запозичення з російської мови;
р. забо́та пов’язане з [зо́би́ться] «турбуватися», [зоба́ться, зобли́ться] «тс.», [зобля] «турбота», [зоба́ть] «клювати, їсти, гризти», спорідненими з укр. [зоба́ти] «дзьобати», схв. зòбати «їсти (зерно)», слн. zóbati «клювати, дзьобати, пожирати»;
семантичний розвиток, як в укр. [гри́жа] «журба, турбота», болг. гри́жа «турбота» від псл. gryzti «гризти»;
помилкове виведення від р. [ботать] (псл. botati) «бити» (Соболевский РФВ 65, 418–419; Lehr-Spławiński RSl 9, 38; Berп. I 78; Mikl. EW 90);
пор. р. [забота́ть] «змучити, втомити»;
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| гри́жа «турбота» | болгарська |
| gryzti «гризти» | праслов’янська |
| botati «бити» | праслов’янська |
| забо́та «турбуватися» | російська |
| зо́би́ться «турбуватися» | російська |
| зоба́ться «тс.» | російська |
| зобли́ться «тс.» | російська |
| зобля «турбота» | російська |
| зоба́ть «клювати, їсти, гризти» | російська |
| ботать «бити» (псл. botati)(Соболевский РФВ 65, 418--419; Lehr-Spławiński RSl 9, 38; Berп. I 78; Mikl. EW 90) | російська |
| забота́ть «змучити, втомити» | російська |
| зòбати «їсти (зерно)» | сербохорватська |
| zóbati «клювати, дзьобати, пожирати» | словенська |
| зоба́ти «дзьобати» | українська |
| гри́жа «журба, турбота» | українська |
Етимологічний словник української мови Інституту мовознавства ім. О.О. Потебні НАН України