ГРАНДИОЗНЫЙ — ЕТИМОЛОГІЯ
грандіо́зний
запозичення з німецької або французької мови;
нім. grandiós, фр. grandiose походять від іт. grandioso «розкішний, грандіозний», утвореного від лат. grandis «великий», спорідненого з гр. βρένσος «гордий», псл. grǫdь «груди», укр. гру́ди;
р. грандио́зный, бр. грандыёзны, ч. grandiósní, слц. grandiózny, болг. м. грандио́зен, схв. грȁндиōзан, слн. grandiózen;
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| грандыёзны | білоруська |
| грандио́зен | болгарська |
| βρένσος «гордий» | грецька |
| grandioso «розкішний, грандіозний» | італійська |
| grandis «великий» | латинська |
| грандио́зен | македонська |
| grandiós | німецька |
| grǫdь «груди» | праслов’янська |
| грандио́зный | російська |
| грȁндиōзан | сербохорватська |
| grandiózny | словацька |
| grandiózen | словенська |
| гру́ди | українська |
| grandiose | французька |
| grandiósní | чеська |
Етимологічний словник української мови Інституту мовознавства ім. О.О. Потебні НАН України