ГОРІТИ — ЕТИМОЛОГІЯ | Горох — українські словники

псл. *gorěti, *gorjǫ, goriši (з огляду на наявність нетематичної форми дієприкм. стсл. горѫѱи поряд з пізнішою горѧψи припускається первісна належність дієслова до нетематичних основ);

споріднене з лит. gareti «палити; випаровуватись», лтс. garêtiês «вигоріти (про піч)», ірл. gorim, guirim «грію», гр. ϑέρομαι, «нагріваюсь», дінд. ghṛṇōti «світить, палає»;

іє. *g^uher- «гарячий, теплий»;

р. горе́ть, бр. гарэць, др. горѣти, п. gorzeć, goreć, ч. hořeti, слц. horieť, вл. horić, нл. gorjeś, болг. горя́, м. гори, схв. гòрети, слн. goréti, стсл. горѣти;

Фонетичні та словотвірні варіанти

гар

гаря́ч «особливий вид гарячого напою» (заст.)

гаря́чий

гарячи́ти

гарячі́ти

гаря́чка

гарячко́вий

гарячкови́тий

гарячкува́ти

гарячкува́тий

гаря́чли́вий

гаря́чник «той, що готує й продає гаряч» (заст.)

гарячно́та «спека, жара»

го́риво «полумʼя, що сильно горить; сила горіння» (-ево)] Ж

горі́лий

горли́вий «щирий»

горли́во «ретельно, віддано»

горюк «паливо»

горюч «тс.»

горю́че

горю́чий

го́ряч «жара, спека»

горя́чий

горя́чість «спека; гаряча голова»

горя́чка «гарячка»

зага́р

загорі́лий «палкий»

зга́рище

зга́рок

зга́рятина

зга́рячу

нага́р

недога́р

недога́рʼя

недо́гарок

о́гар «обпалений пеньок»

ога́рок

перега́р

по́гар «згарище»

погорі́лець

при́гар

при́гара «шкірка на твердій каші»

прига́ринок

прига́рки

уга́р

Етимологічні відповідники

Слово	Мова
гарэць	білоруська
горя́	болгарська
horić	верхньолужицька
ϑέρομαι	грецька
ghṛṇōti «світить, палає»	давньоіндійська
горѣти	давньоруська
*g «гарячий, теплий»	індоєвропейська
gorim	ірландська
garêtiês «вигоріти (про піч)»	латиська
gareti «палити; випаровуватись»	литовська
гори	македонська
gorjeś	нижньолужицька
gorzeć	польська
goreć	польська
*gorěti	праслов’янська
горе́ть	російська
гòрети	сербохорватська
horieť	словацька
goréti	словенська
горѣти	старослов’янська
hořeti	чеська
*gorjǫ	?
goriši (з огляду на наявність нетематичної форми дієприкм. стсл. горѫѱи поряд з пізнішою горѧψи припускається первісна належність дієслова до нетематичних основ)	?
guirim «грію»	?

го́ріти «гуляти, веселитися, пити (в шинку)»

неясне;

можливо, запозичене з якоїсь із картвельських мов або грузинських діалектів, – пор. мегр. yor- «кричати, ревіти», чан. mүоr-, груз. mүеr- «співати», сван. yar- «тс.»;

місце фіксації слова – Миргородщина, де в XVIII ст. жила значна група грузинів, серед яких могли бути й носії інших картвельських мов;

Етимологічні відповідники

Слово	Мова
mүеr- «співати»	грузинська
yor- «кричати, ревіти»	мегрельська
yar- «тс.»	сванська
mүоr-	чанська
yor- «кричати, ревіти»	?

га́рець «флокс, Phlox» (бот.)

очевидно, пов’язане з горі́ти;

пор. інші назви Флокса: [огник, світлик];

назва зумовлена яскраво-червоним забарвленням квітів більшості різновидів флоксів;

Фонетичні та словотвірні варіанти

гарнец «тс.»

горець «флокс Друмонда»

Етимологічні відповідники

Слово	Мова
горі́ти	?
інші	?

гарюва́ти «пустувати»

псл. *gar- «біганина; галас»;

не зовсім ясне;

можливо, споріднене з лит. garuoti «швидко бігти; випаровуватись» і, в такому разі, з горі́ти;

ч. hárati «бігати, гасати», hárati se «бути в періоді злучки, бігати» (про корів), слц. harovať «розважатися, весело пригощатися», haruch «галас, грюкіт», вл. harować «галасувати, пустувати», hara «галас», нл. garowaś «шуміти, бушувати; пустошити», gara «сварка, галас», болг. [гара́кам] «пустую, галасую»;

Фонетичні та словотвірні варіанти

гарува́ти «гайнувати, тратити»

гару́н «пустун»

Етимологічні відповідники

Слово	Мова
гара́кам «пустую, галасую»	болгарська
harować «галасувати, пустувати»«галас»	верхньолужицька
hara «галасувати, пустувати»«галас»	верхньолужицька
garuoti «швидко бігти; випаровуватись»	литовська
garowaś «шуміти, бушувати; пустошити»«сварка, галас»	нижньолужицька
gara «шуміти, бушувати; пустошити»«сварка, галас»	нижньолужицька
*gar- «біганина; галас»	праслов’янська
harovať «розважатися, весело пригощатися»«галас, грюкіт»	словацька
haruch «розважатися, весело пригощатися»«галас, грюкіт»	словацька
hárati «бігати, гасати»«бути в періоді злучки, бігати» (про корів)	чеська
hárati se «бігати, гасати»«бути в періоді злучки, бігати» (про корів)	чеська
горі́ти	?

горихві́ст «горихвістка, Phoenicurus Forst.» (орн.)

складне слово архаїчного типу, утворене з основ дієслова горі́ти (у формі наказ. способу 2-ої ос. одн.) та іменника хвіст- назву дано за рудий колір хвоста;

пор. болг. червеноопашка «тс.» (букв. «червонохвістка»), схв. crvenorepka, слн. rdečerépka «тс.», нім. Gartenrotschwänzchen «тс.» (букв. «садовий червоний хвостик»), слц. žltochvost «горихвістка», [dymochvost] «тс.»;

р. гори́хво́стка, [горихво́ст], бр. гарыхво́стка «тс.»;

Фонетичні та словотвірні варіанти

гори́хвістка «тс.»

Етимологічні відповідники

Слово	Мова
гарыхво́стка «тс.»	білоруська
червеноопашка «тс.» (букв. «червонохвістка»)	болгарська
Gartenrotschwänzchen «тс.» (букв. «садовий червоний хвостик»)	німецька
гори́хво́стка	російська
crvenorepka	сербохорватська
žltochvost «горихвістка»	словацька
rdečerépka «тс.»	словенська
горихво́ст	українська
горі́ти (у формі наказ. способу 2-ої ос. одн.)	?
червеноопашка «тс.» (букв. «червонохвістка»)	?
dymochvost «тс.»	?

гори́цвіт «адоніс, Adonis vernalis L.» (бот.)

псл. gorikvětъ;

складне слово архаїчного типу, утворене з основ дієслова горі́ти (у формі наказ. способу 2-ої ос. одн.) та іменника цвіт (квіт);

назву рослина дістала за яскравий колір квіток, що скидаються на полумʼя;

пор. інші назви горицвіту за цією ознакою: ч. ohníček (букв. «вогничок»), вл. horivka, нім. Feuerblume (букв. «вогняна квітка»);

р. горицве́т, бр. гарыцве́т, п. gorzykwiat, ч. hořikvět, болг. гороцвет, м. гороцвет, схв. гȍроцвēт;

Фонетичні та словотвірні варіанти

гори́квіт «тс.»

Етимологічні відповідники

Слово	Мова
гарыцве́т	білоруська
гороцвет	болгарська
horivka	верхньолужицька
гороцвет	македонська
Feuerblume (букв. «вогняна квітка»)	німецька
gorzykwiat	польська
gorikvětъ	праслов’янська
горицве́т	російська
гȍроцвēт	сербохорватська
цвіт	українська
ohníček (букв. «вогничок»)	чеська
hořikvět	чеська
горі́ти (у формі наказ. способу 2-ої ос. одн.)(квіт)	?
інші	?

горі́лка

повʼязане з горі́ти;

вважається утвореним за зразком п. gorzałka;

можливо, основою для виникнення слова стало скорочення якогось словосполучення, вживаного на позначення горілки, типу горіле вино (пор. ст. горѣлое вино) або *горіла(я) вода (пор. ч. ст. palená voda «горілка», звідки ч. pálenka «тс.»);

припущення про можливість виникнення п. gorzałka, отже, й укр. горі́лка, внаслідок калькування раннього нвн. der brannte Wein (пізніше нім. der gebrannte Wein, нвн. Branntwein) «горілка» (Фасмер І 440) не досить обґрунтоване;

малоймовірна думка про утворення р. [горе́лка] за зразком п. gorzałka (Brückner 151; Фасмер І 440), природніше вважати його наслідком українського впливу;

р. (пд.) [горе́лка], бр. гарэ́лка, п. gorzałka, ч. kořalka (від п. gorzałka), слц. [goralka, goržolka] (з п.);

Фонетичні та словотвірні варіанти

гарі́лка

горилка (1562)

горі́вка

горіла́т

горі́лиця

горілу́ха

горілча́ний

горільни́цтво «ґуральництво»

горїльня «ґуральня»

горіля́ччя (зб.)

горѣвка (XVIII ст.)

горѣлка (1678)

горѣлое «горілка» (1511)

згорі́вка

зорі́вка

орі́лка

Етимологічні відповідники

Слово	Мова
гарэ́лка	білоруська
der brannte Wein «горілка» (пізніше нім. der gebrannte Wein, нвн. Branntwein)(Фасмер І 440)	нововерхньонімецька
gorzałka	польська
gorzałka	польська
gorzałka	польська
gorzałka	польська
горе́лка	російська
горе́лка (пд.)	російська
goralka (з п.)	словацька
goržolka (з п.)	словацька
горі́лка	українська
kořalka (від п. gorzałka)	чеська
горі́ти	?
горіле (пор. ст. горѣлое вино)(пор. ч. ст. palená voda «горілка», звідки ч. pálenka «тс.»)	?
вино (пор. ст. горѣлое вино)(пор. ч. ст. palená voda «горілка», звідки ч. pálenka «тс.»)	?

го́рно «піч» (тех.)

той самий корінь з іншими ступенями вокалізму також у словах горі́ти, грі́ти, жар;

іє. *g^uhr-no-;

псл. *g^ъrnъ;

споріднене з лат. fornus «піч», дінд. ghṛṇáḥ «спека, жар», прус. goro «місце вогню»;

р. горн, [го́рон], бр. го́ран, др. гърнъ, п. garnek «горщик», ч. hrnec, слц. hrniec, вл. hornc, нл. gjarne, полаб. gornək, болг. гърне́, м. грне, грнец, схв. грне, грнац, слн. [gŕnec] «тс.», стсл. грънъ;

Фонетичні та словотвірні варіанти

гор

го́рен

го́рень

го́ринь

горна́р «грубник, опалювач»

го́рне́ць «горщик»

горне́шник «ганчірка, якою беруть гарячий горщик з печі»

го́рник «піч, у якій випалюють горшки»

горни́ло

горнови́й

горня́

го́рон «тс.»

Етимологічні відповідники

Слово	Мова
го́ран	білоруська
гърне́	болгарська
hornc	верхньолужицька
ghṛṇáḥ «спека, жар»	давньоіндійська
гърнъ	давньоруська
*g	індоєвропейська
fornus «піч»	латинська
грне	македонська
gjarne	нижньолужицька
gornək	полабська
garnek «горщик»	польська
*g	праслов’янська
goro «місце вогню»	прусська
горн	російська
грне	сербохорватська
hrniec	словацька
gŕnec «тс.»	словенська
грънъ	старослов’янська
го́рон	українська
грнец	українська
грнац	українська
hrnec	чеська
горі́ти	?
грі́ти	?
жар	?

ґура́льня «винокурня, горілчаний завод»

запозичення з польської мови;

п. gorzelnia, (ст., діал.) gorzalnia «тс.» повʼязане з *gorzały «горілий» (пор. п. ст. gorzałość «зона; сильна сверблячка»), gorzeć «горіти», спорідненими з укр. горі́лий, горі́ти;

у замість о в частині форм відбиває укання в ненаголошеній позиції;

Фонетичні та словотвірні варіанти

ґора́льник

ґора́льня

ґуля́рня «тс.»

гура́льництво «винокуріння»

гура́льня

Етимологічні відповідники

Слово	Мова
gorzelnia	польська
горі́лий	українська
*gorzały «горілий» (пор. п. ст. gorzałość «зона; сильна сверблячка»)	?
gorzeć «горіти»	?
горі́ти	?

зага́ра «татарське мило, зірки городні, Lychnis chalcedonica L.» (бот.)

пов’язане з горі́ти;

назва мотивується яскраво-червоним забарвленням квіток;

пор. р. горицве́т, п. płomieńczyk, ч. plamenečnice «тс.»;

Етимологічні відповідники

Слово	Мова
płomieńczyk	польська
горицве́т	російська
plamenečnice «тс.»	чеська
горі́ти	?

нага́рний «спішний»

результат видозміни форми нага́льний «тс.» під впливом основи горі́ти (нага́р і под.);

Етимологічні відповідники

Слово	Мова
нага́льний «тс.»	українська
горі́ти (нага́р і под.)	українська

не́жер «торішня трава, що залишилася на пні; неїстівна трава»

результат видозміни форми [не́жар], пов’язаної з жар, горі́ти (первісно «не випалена трава»), зближеної з основою дієслова же́рти;

пор. р. [не́гарь] «торішня, висохла на пні, не випалена трава»;

р. [не́жарь] «частина степу, не скошена, не з’їдена худобою і не випалена; торішня трава на пні»;

Фонетичні та словотвірні варіанти

не́жар

не́жир «тс.»

Етимологічні відповідники

Слово	Мова
не́гарь «торішня, висохла на пні, не випалена трава»	російська
не́жарь «частина степу, не скошена, не з’їдена худобою і не випалена; торішня трава на пні»	російська
не́жар	українська
жар	українська
горі́ти (первісно «не випалена трава»)	українська
же́рти	українська

о́гар «птах родини качок; руда качка, Tadorna tadorna L.» (зоол.)

пор. таке саме мотивування у п. ogorzałka, podgorzałka «птах родини качок, Fuligula nyroca», похідних від префіксальних дієслів ogorzeć, podgorzeć «підгоріти, засмагнути»;

очевидно, пов’язане з горі́ти (пор. [огар] «обгорілий пеньок»);

назва могла бути зумовлена іржаво-рудуватим забарвленням птаха;

р. ога́рь «Tadorna ferruginea»;

Етимологічні відповідники

Слово	Мова
ogorzałka	польська
ога́рь «Tadorna ferruginea»	російська
таке	?
podgorzałka «птах родини качок, Fuligula nyroca»	?
podgorzeć «підгоріти, засмагнути»	?
горі́ти (пор. [огар] «обгорілий пеньок»)	?

о́гар «личинка овода; овід, Hypoderma bovis; ґуля від укусу овода Ж» (ент.)

очевидно, результат видозміни деетимологізованої форми вуго́р «тс.», зближеної з основою дієслова горі́ти;

Етимологічні відповідники

Слово	Мова
вуго́р «тс.»	?
горі́ти	?

підго́рілка «червоноголова чернь, Nyroca ferina L. (Anas ferina)» (орн.)

очевидно, видозмінене запозичення з польської мови;

п. podgorzałka «тс.» походить від podgorzały «темно-жовтий; підгорілий», утвореного від дієслова podgorzeć «підгоріти», похідного від gorzeć «горіти», спорідненого з укр. горі́ти;

назва зумовлена тим, що цей птах має каштаново-рудий колір;

Етимологічні відповідники

Слово	Мова
podgorzałka «тс.»	польська
podgorzały «темно-жовтий; підгорілий»	польська
podgorzeć «підгоріти»	польська
gorzeć «горіти»	польська
горі́ти	українська

погори́джа «пожежа, пожарище»

очевидно, результат контамінації слів [погори́ще] «пожарище» Нед, [погорі́лище] «тс.», пов’язаних з горі́ти, і поже́жа;

Етимологічні відповідники

Слово	Мова
погори́ще «пожарище»	українська
погорі́лище «тс.»	українська
горі́ти	українська
поже́жа	українська

погорика «купина, Polygonatum Adans. (Tourn.)» (бот.)

очевидно, похідне утворення від горі́ти;

можливо, назва пов’язана з біблейською легендою про кущ купини, що горить, але не згорає;

Етимологічні відповідники

Слово	Мова
горі́ти	українська

погорони́нє «палені пожежею дерева, хліба»

очевидно, пов’язане з горі́ти (див.);

Етимологічні відповідники

Слово	Мова
горі́ти	українська

Етимологічний словник української мови Інституту мовознавства ім. О.О. Потебні НАН України