ГОРСТКА — ЕТИМОЛОГІЯ

псл. *g^ъrstь ‹ *grt-tĭ, похідне від тієї самої основи, що й *g^ъrtati «гортати»;

р. горсть «жменя», бр. [горсть], др. гърсть, п. garść, ч. hrst «тс.», слц. hrsť «кулак; пригорща; сніп», вл. horšć «жменя», нл. gjarsć, полаб. gorslĕ, болг. гръст, м. грст, схв. грст, слн. gȓst, стсл. гръсть «тс.»;

очевидно, результат видозміни деетимологізованої форми уго́рська (слива) «слива-угорка», зближеної з [го́рстка] «жменя»;

неясне;

можливо, запозичене з румунської мови;

рум. gregár «стадний» (молд. грега́р «тс.»), яке при запозиченні могло набути значення «швидкий, рухливий», походить від лат. gregārіus «належний до стада», похідного від grex «стадо, натовп, юрба», спорідненого з гр. дор. ἀ-γρέ-τᾱς «збирач», псл. *g^ъrtati, укр. горну́ти, го́рстка;