ГОРОПАШНИЙ — ЕТИМОЛОГІЯ
голопа́шний «користолюбний; захланний»
результат видозміни форми горопа́шний «тс.; бідний» через зближення першого компонента з го́лий;
Етимологічні відповідники
Слово | Мова |
горопа́шний «тс.; бідний» | ? |
го́лий | ? |
горопа́ха
очевидно, давніше *горепа́ха, складне слово, першим компонентом якого був іменник го́ре, другим – основа дієслова [па́хати] «нюхати», похідного від пах «запах», в свою чергу, повʼязаного з па́хнути;
отже, первісне загальне значення слова – «той, хто нюхав горе (=зазнав лиха)»;
бр. гарапа́шнік;
Фонетичні та словотвірні варіанти
горопа́шити
горопа́шливий
горопа́шний
горопа́шник
Етимологічні відповідники
Слово | Мова |
гарапа́шнік | білоруська |
горепа́ха | ? |
го́ре | ? |
па́хати «нюхати» | ? |
пах «запах» | ? |
па́хнути | ? |
Етимологічний словник української мови Інституту мовознавства ім. О.О. Потебні НАН України