ГОРИЗОНТ — ЕТИМОЛОГІЯ

горизо́нт

через польську або німецьку мову (нім. Horizónt) запозичене з латинської;
лат. horīzōn, -ontis «горизонт, небосхил» походить від гр. ὁρίζων, -οντος «горизонт», що виникло в результаті скорочення виразу ὁρίζων κύκλος букв. «обмежуюче коло», в якому форма ὁρίζων є активним дієприкметником теп. часу від дієслова ὁρίζω «обмежую», повʼязаного з іменником ὅρος «межа, грань», спорідненим з оск. uruvú «кордон»;
р. горизо́нт, бр. гарызо́нт, п. horyzont, ч. слц. horizont, вл. horicont, болг. м. хоризо́нт, схв. хорùзонт, слн. horizónt;
Фонетичні та словотвірні варіанти

горизонта́ль
горизонта́льний
горизонтъ (XVII ст.)
Етимологічні відповідники

Слово Мова
гарызо́нт білоруська
хоризо́нт болгарська
horicont верхньолужицька
ὁρίζων грецька
horīzōn латинська
хоризо́нт македонська
uruvú «кордон» оскська
horyzont польська
горизо́нт російська
хорùзонт сербохорватська
horizont словацька
horizónt словенська
horizont чеська
-ontis «горизонт, небосхил» ?
-οντος «горизонт» ?
часу від дієслова ὁρίζω «обмежую» ?
ὅρος «межа, грань» ?
Етимологічний словник української мови Інституту мовознавства ім. О.О. Потебні НАН України