ГОРЕЧ — ЕТИМОЛОГІЯ

гірки́й

псл. gorьkъ, прикметник, утворений від дієслова gorěti «горіти»;
первісне значення «палючий, пекучий», звідки «такий, що пече в язик», далі «гіркий» (пор. ірл. goirt «гіркий» від gorim «грію», спорідненого з псл. gorěti);
непереконлива реконструкція (Vaillant RÉS 9, 8 – 10; BSL ЗІ, 46) псл. *gъrъkъ, нібито, повʼязаного з дінд. gurú- «важкий, гр. βαρύς «тс.»;
р. го́рький, бр. го́ркі, др. горькыи, п. gorzki, ст. gorki «гіркий», [gorki] «гарячий», ч. hořký «гіркий», (horký «гарячий»), слц. horký «гіркий», вл. hórki, нл. górki, полаб. d’örťa, болг. го́рък, м. горок, схв. го́рак, гȏркū, слн. górek, стсл. горькъ;
Фонетичні та словотвірні варіанти

гирка́й
гирка́ня (вид гіркого гриба)
гирки́ня «тс. Ж; Agaricus piperatus Scop. Mak»
гирча́к «гірчак Mak; вид грибів Mo» (бот.)
гирчи́на «живокіст, Symphytum cordifolium» (бот.)
гіре́нький
гірка́н «смовдь, Peucedanum cervaria» (оленячий)] (бот.)
гірканя «сосюрея, гіркий корінь, Saussurea amara (L.) D. C.; гриб Agaricus piperatus Scop.» (бот.)
гі́ркість
гі́рклий
гіркні́ти «гіркнути»
гі́ркнути
гіркова́ня «гірчак, Rhodeus amarus» (іхт.)
гіркота́
гірко́тний
гіркува́тий
гірку́ша «тс.»
гі́рок «гіркий»
гірча́вий «на смак подібний до гірчака, болотної рослини»
гірча́вінь
гірча́к «Rhodeus sericeus amarus (Bloch.); (бот.) Polygonum persicaria L.; Polygonum bistorta L.; водяний перець, Polygonum hydropiper L.; неїстівний гриб Tyllopilus felleus (Bull.) Karst.; [свиріпа, Brassica campestris L. Mak; грицики звичайні, Capsella bursapastoris Mönch. Mak; волошка східна, Centaurea orientalis L. Mak; Centaurea picris Pall. Mak; чистотіл звичайний, Chelidonium majus L. Mak; кучерявий горошок, Coronilla varia L. Mak; гадючник шестипелюстковий, Filipendula hexapetala Gilib. Mak; підмаренник, Galium L. Mak; чаполоч пахуча, Hierochloe odorata (L.) Wahlbg. Mak; хрінниця широколиста, Lepidium latifolium L. Mak; слабник водяний, Malachium aquaticum (L.) Fr. Mak; гіркуша нечуйвітрова, Picris hieracioides L. Mak; редька дика, Raphanus raphanistrum L. Mak; жовтий осот польовий, Sonchus arvensis L.; смілка приземкувата, Silene supina M. B. Mak; гірчиця польова, Sinapis arvensis L. Mak; настійка на гірких травах]» (іхт.)
гірчанка «тирлич, Gentiana L.»
гірча́стий «гіркуватий»
гірча́ти
гі́рчати «ставати гіркішим»
гірчи́ти
гірчи́ця «гірка приправа до страви; (бот.) Sinapis L.; [ерука посівна, Eruca sativa D. C.; гриб Agaricus species]»
гірчи́чний
горе́ни́ти «бути гірким на смак; [ставати гірким Ж]»
горені́ти «тс.»
горець «тирлич» (бот.)
го́реч «гіркота»
горечавка «тирлич звичайний, Gentiana pneumonanthe L.» (бот.)
горичка
го́рко «тяжко, важко»
горкун «гадючник шестипелюстковий» (бот.)
горчавка «тс.»
горча́к «неїстівна дрібна рибка-колючка»
згі́рклий
прогі́рклий
Етимологічні відповідники

Слово Мова
го́ркі білоруська
го́рък болгарська
hórki верхньолужицька
gurú- «важкий, гр. βαρύς «тс.» давньоіндійська
горькыи давньоруська
горок македонська
górki нижньолужицька
d'örťa полабська
gorzki польська
gorьkъ праслов’янська
*gъrъkъ праслов’янська
го́рький російська
го́рак сербохорватська
horký «гіркий» словацька
górek словенська
горькъ старослов’янська
gorki «гарячий» українська
гȏркū українська
hořký «гіркий»«гарячий» (horký ) чеська
gorěti «горіти» ?
значення «палючий, пекучий» ?
звідки «такий, що пече в язик» ?
далі «гіркий» (пор. ірл. goirt «гіркий» від gorim «грію», спорідненого з псл. gorěti) ?
gorki «гіркий» ?
Етимологічний словник української мови Інституту мовознавства ім. О.О. Потебні НАН України