ГОЛОТЕЧА — ЕТИМОЛОГІЯ

го́лоть «ожеледь»

псл. golotь, gol-ъtь, похідне від golъ «голий»;
первісне значення, очевидно, – «голе місце взагалі» (пор. на голоте́чі, голоті́ч), пізніше «голе місце, вкрите льодом, ожеледь»;
пор. лтс. gàla, gāla «тонка корка льоду, ожеледь, рештки снігу на дорозі», gālas «гладкий, як лід», споріднені з псл. golъ, укр. го́лий;
пор. також р. гололе́дица, ч. holomráz «ожеледь»;
зіставлення на підставі р. [го́лодь] з цсл. жлѣдица «ожеледь», укр. о́желедь, лат. gelū «холод», нім. kalt «холодний» (Потебня РФВ 3, 98) менш певне через сумнівність цієї форми як первісної;
р. [го́лоть] «ожеледь», [го́лодь], др. голоть, голотъ, голъть «тс.», п. gołoć «голий простір», ч. ст. holet (род. в. holti) «іній, паморозь», [holot] «тс.», слц. holoť «голота», сболг. голоть «лід; кристал, кришталь», схв. (ст.) голот «кришталь» (очевидно, з цсл.);
Фонетичні та словотвірні варіанти

голоте́ча «тс. Я; голе місце»
голоте́чина «відкрите, голе місце»
голоти́ка
голотіч «тс.»
голоті́ч «тс.»
на «просто неба»
Етимологічні відповідники

Слово Мова
голоть давньоруська
gelū «холод» латинська
gàla латиська
kalt «холодний» німецька
gołoć «голий простір» польська
golotь праслов’янська
golъ праслов’янська
гололе́дица російська
го́лодь російська
го́лоть «ожеледь» російська
голот «кришталь» (ст.)(очевидно, з цсл.) сербохорватська
голоть «лід; кристал, кришталь» середньоболгарська
holoť «голота» словацька
го́лий українська
о́желедь українська
го́лодь українська
голотъ українська
голъть «тс.» українська
holot «тс.» українська
жлѣдица «ожеледь» церковнослов’янська
holomráz «ожеледь» чеська
holet «іній, паморозь» (род. в. holti) чеська
gol-ъtь ?
golъ «голий» ?
gàla ?
gāla «тонка корка льоду, ожеледь, рештки снігу на дорозі» ?
gālas «гладкий, як лід» ?
також ?
holet «іній, паморозь» (род. в. holti) ?
Етимологічний словник української мови Інституту мовознавства ім. О.О. Потебні НАН України