ГОЙНІ — ЕТИМОЛОГІЯ

го́йний «щедрий, розкішний»

запозичення з польської мови;
п. hojny «достатній, багатий, (ст.) щедрий» походить від ч. hojný «тс.», ст. hoj «достаток», спорідненого з р. [го́йный] «вродливий, гарний», бр. го́йны «пишний, хвалькувато щедрий», слц. hojný «великий кількісно, багатий; частий», болг. м. го́ен «відгодований», схв. гȏјан, гòјанӣ, «відгодований; добре оброблений», слн. gojênec «вихованець», р.-цсл. гоиныи «багатий»;
псл. *gojьnъ «багатий, достатній, щедрий», повʼязане з іменником *gojь «достаток, багатство, щедрість», похідним від дієслова gojiti;
необґрунтовані припущення (Brückner 172; Otrębski SO 19, 426 – 427) про власне польське походження п. hojny;
Фонетичні та словотвірні варіанти

гой «радість, забава»
гойный «великий кількісно, немалий, щедрий, багатий, достатній» (1569)
Етимологічні відповідники

Слово Мова
го́йны «пишний, хвалькувато щедрий» білоруська
го́ен «відгодований» болгарська
го́ен «відгодований» македонська
hojny «достатній, багатий, (ст.) щедрий» польська
hojny польська
*gojьnъ «багатий, достатній, щедрий» праслов’янська
го́йный «вродливий, гарний» російська
гоиныи «багатий» русько-церковнослов’янська
гȏјан сербохорватська
hojný «великий кількісно, багатий; частий» словацька
gojênec «вихованець» словенська
hojný «тс.» чеська
hoj «достаток» ?
гòјанӣ ?
*gojь «достаток, багатство, щедрість» ?

го́ї́ти

псл. gojiti, словʼянський каузатив до *žiti (укр. жи́ти), як gnojiti : gniti або pojiti : : piti;
отже, первісне значення слова – «робити так, щоб жило, заживало»;
споріднене з лит. gajùs «такий, що легко гоїться; здатний довго жити», дінд. gáya«дім і подвірʼя; господарство», ав. gaya«життя»;
р. [го́ить] «доглядати, відгодовувати», бр. гаі́ць «гоїти», др. гоити «відгодовувати», п. goić «гоїти», ч. hojiti «лікувати» (особливо рани), слц. hojiť «тс.», вл. hojić «лікувати», нл. goiś «тс.», болг. гоя́ «відгодовую», м. гои «відгодовує», схв. гòјити «годувати, відгодовувати», слн. gojíti «вирощувати»;
Фонетичні та словотвірні варіанти

гій «ліки»
гої́стий
го́йкий «лікувальний, цілющий»
го́йний «тс.»
го́йник «лікар, хірург»
гойни́ця «цілющий засіб»
гойовий «подорожник ланцетолистий, Plantago lanceolata L.» (у назві гойове листя (бот.)
загі́йний
невиго́йний
него́їстий
незагої́мий
незаго́йний
Етимологічні відповідники

Слово Мова
gaya «життя» авестійська
гаі́ць «гоїти» білоруська
гоя́ «відгодовую» болгарська
hojić «лікувати» верхньолужицька
gáya «дім і подвірʼя; господарство» давньоіндійська
гоити «відгодовувати» давньоруська
gajùs «такий, що легко гоїться; здатний довго жити» литовська
гои «відгодовує» македонська
goiś «тс.» нижньолужицька
goić «гоїти» польська
gojiti праслов’янська
го́ить «доглядати, відгодовувати» російська
гòјити «годувати, відгодовувати» сербохорватська
hojiť «тс.» словацька
gojíti «вирощувати» словенська
hojiti «лікувати» (особливо рани) чеська
*žiti (укр. жи́ти) ?
Етимологічний словник української мови Інституту мовознавства ім. О.О. Потебні НАН України