ГОЙНІ — ЕТИМОЛОГІЯ

запозичення з польської мови;

п. hojny «достатній, багатий, (ст.) щедрий» походить від ч. hojný «тс.», ст. hoj «достаток», спорідненого з р. [го́йный] «вродливий, гарний», бр. го́йны «пишний, хвалькувато щедрий», слц. hojný «великий кількісно, багатий; частий», болг. м. го́ен «відгодований», схв. гȏјан, гòјанӣ, «відгодований; добре оброблений», слн. gojênec «вихованець», р.-цсл. гоиныи «багатий»;

псл. *gojьnъ «багатий, достатній, щедрий», повʼязане з іменником *gojь «достаток, багатство, щедрість», похідним від дієслова gojiti;

необґрунтовані припущення (Brückner 172; Otrębski SO 19, 426 – 427) про власне польське походження п. hojny;

псл. gojiti, словʼянський каузатив до *žiti (укр. жи́ти), як gnojiti : gniti або pojiti : : piti;

отже, первісне значення слова – «робити так, щоб жило, заживало»;

споріднене з лит. gajùs «такий, що легко гоїться; здатний довго жити», дінд. gáya«дім і подвірʼя; господарство», ав. gaya«життя»;

р. [го́ить] «доглядати, відгодовувати», бр. гаі́ць «гоїти», др. гоити «відгодовувати», п. goić «гоїти», ч. hojiti «лікувати» (особливо рани), слц. hojiť «тс.», вл. hojić «лікувати», нл. goiś «тс.», болг. гоя́ «відгодовую», м. гои «відгодовує», схв. гòјити «годувати, відгодовувати», слн. gojíti «вирощувати»;