ГОЙ — ЕТИМОЛОГІЯ

псл. (пн.) [*hojь], вигук, близький до *hejь (укр. гей);

в українських говорах з ним міг формально зблизитися вигук ой, що набував форми гой (пор. [гобі́д] «обід»);

п. hoj «ой, гей» (діал. також вигуки, якими підкликають коней, виганяють овець), ч. слц. hoj (вигук хвилювання), вл. hoj (виг.) «вставай», нл. hoj (вигук здивування);

очевидно, результат злиття вигуків гой і а² (див.);

п. [hoja] (вигук спонукання, приспів), ч. hoja (вигук спонукання), слц. hoja (вигук при хвилюванні);

результат злиття вигуку гой з підсильною часткою -да (пор. у тій же функції н. -da : hejda «гей же», hojda «тс.»);

неприйнятне припущення (Грінченко І 299) про походження го́йда́ від дієслова гойда́ти;

р. (пд. зах.) [гойда́ть], бр. гайда́ць, го́йдаць, п. [hojda] «гей, гей же; гойда», hojdać «гойдати» (з укр. або бр.), ч. hojdá (вигук радості), [hojdák] «колиска», слц. hojdať;

необґрунтовані припущення (Brückner 172; Otrębski SO 19, 426 – 427) про власне польське походження п. hojny;

псл. *gojьnъ «багатий, достатній, щедрий», повʼязане з іменником *gojь «достаток, багатство, щедрість», похідним від дієслова gojiti;

п. hojny «достатній, багатий, (ст.) щедрий» походить від ч. hojný «тс.», ст. hoj «достаток», спорідненого з р. [го́йный] «вродливий, гарний», бр. го́йны «пишний, хвалькувато щедрий», слц. hojný «великий кількісно, багатий; частий», болг. м. го́ен «відгодований», схв. гȏјан, гòјанӣ, «відгодований; добре оброблений», слн. gojênec «вихованець», р.-цсл. гоиныи «багатий»;

запозичення з польської мови;

очевидно, утворене з вигуку гой з приєднаним до нього елементом -т неясного походження, можливо, зредукованого з вигукової підсильної частки та (пор. п. hojta-hoj);

р. гого (гогого) «крик мисливців при цькуванні зайця», п. hoho (hohohoho) «тс.»;

споріднене з лит. gajùs «такий, що легко гоїться; здатний довго жити», дінд. gáya«дім і подвірʼя; господарство», ав. gaya«життя»;

отже, первісне значення слова – «робити так, щоб жило, заживало»;

псл. gojiti, словʼянський каузатив до *žiti (укр. жи́ти), як gnojiti : gniti або pojiti : : piti;

р. [го́ить] «доглядати, відгодовувати», бр. гаі́ць «гоїти», др. гоити «відгодовувати», п. goić «гоїти», ч. hojiti «лікувати» (особливо рани), слц. hojiť «тс.», вл. hojić «лікувати», нл. goiś «тс.», болг. гоя́ «відгодовую», м. гои «відгодовує», схв. гòјити «годувати, відгодовувати», слн. gojíti «вирощувати»;

псл. *gajь, очевидно, пов’язане з gojiti, укр. го́їти (первісне) «залишати жити, вирощувати»;

менш переконливі зіставлення з псл. gatь, укр. гать (Miki. EW 60; Brückner 132), з псл. gajiti «кричати, галасувати», р. гай «галас» (Толстой Сл. геогр. терм. 54– 55; Преобр. І 116), з іє. *gāi- «співати» (Holub–Kop. 119; Machek LF 51, 240), з н. Hag «огорожа», Hain «двн. hagan) «гай» (Gebauer І 399) та і н;

р. діал. бр. гай, др. гаи, п. нл. gaj, ч. слц. háj, вл. haj, схв. гȃј (у складних топонімах);

можливо, наслідок контамінації слів ла́годити і го́їти з протетичним г перед л (пор. появу г перед початковим сонорним в інших словах південнозахідних говірок – (г)ла́стівка, (г)раба́к тощо);

неясне;

назва зумовлена тим, що листки ланцетолистого подорожника вважаютьєя кровоспинним, антисептичним, загоюючим рани засобом;

похідне утворення від го́ї́ти;

слц. hoja, Ďund’a, hoja походить від приспіву haja gyöngyöm haja (haja gyöngy a haja) в угорській весняній грі обрядового характеру, який складається з вигуку haja «гайда; іди, ходімо», що є варіантом вигуку haj, можливо, звуконаслідувального походження, і іменника gyöngy(öm) «перлина (моя); (мій) любий, (моя) люба» іноді в супроводі вигуку а;

назва гри походить від уживаного в ній приспіву, який разом з грою запозичено в словаків;

менш обґрунтована спроба (Максимович Собр. соч. III 1877, 523) пояснити слово дюндя як імʼя західнословʼянської богині, а вигук гоя (гойя) як словацький за походженням;

ч. (мор.) [hoja, džundža, hoja] (приспів у тій самій грі), схв. hoja, djundja, hoja «тс.»;

не зовсім ясне;

можливо, афективне утворення, що виникло в результаті контамінації слів ула́годити і го́їти, або результат фонетичної видозміни слова ула́годити під впливом заспоко́їти;