ГОГОТІТИ — ЕТИМОЛОГІЯ
гогота́ти «видавати сильні глухі і тривалі звуки; кричати як гусак; реготати»
псл. gogotati від gogotъ, звуконаслідувального слова, утвореного за допомогою суфікса -otъ (укр. -iт), характерного в словах подібного типу (пор. гу́ркіт, сту́кіт);
споріднене з лит. gagtti «ґелґотіти», лтс. gāgât «тс.», свн. gāgen, gāgern «тс.»;
р. гогота́ть «реготати; ґелґотіти; кудкудакати; [іржати; жадібно їсти]», бр. гагата́ць «ґелґотіти», п. gogotać «видавати белькітливий звук, каркати», ч. ст. hohtati «вити», слн. gogotáti «ґелґотіти»;
Фонетичні та словотвірні варіанти
го́гіт
«сильний і тривалий звук, шум; крик гусей; регіт»
гогітли́вий
гогону́ти
гого́та́ло
«дрімлюга, Сарrіmulgus L.»
(орн.)
го́готень
«ґелґотіння, крик»
гоготі́ти
«тс.»
гого́тня
«тс.»
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| гагата́ць «ґелґотіти» | білоруська |
| gāgât «тс.» | латиська |
| gagtti «ґелґотіти» | литовська |
| gogotać «видавати белькітливий звук, каркати» | польська |
| gogotati | праслов’янська |
| гогота́ть «реготати; ґелґотіти; кудкудакати; [іржати; жадібно їсти]» | російська |
| gāgen | середньоверхньнімецька |
| gogotáti «ґелґотіти» | словенська |
| hohtati «вити» | чеська |
| -otъ (укр. -iт) | ? |
| gāgern «тс.» | ? |
| hohtati «вити» | ? |
Етимологічний словник української мови Інституту мовознавства ім. О.О. Потебні НАН України