ГНІЗДИТИ — ЕТИМОЛОГІЯ

псл. gnězdo;

результат не зʼясованої поки що видозміни іє. *ni-sd-o-s «гніздо», складного слова, утвореного з префікса *nі- на позначення руху зверху вниз, спорідненого з псл. nісь, укр. ниць, низьки́й, і нульового ступеня основи *sēd- (*sd-) «сидіти», що мали б дати псл. *nьzdo з первісним значенням «усаджування, сідання»;

споріднене з двн. nёst «гніздо», нвн. Nest, лат. nīdus, ірл. net «тс.», вірм. nist «становище, сидіння», дінд. niḍáḥ, niḍám «місце відпочинку, стоянка, сітка»;

початкове g пояснюється по-різному: зближенням з gnesti (укр. [гне́сти]) (Nehring IF 4, 398; Bern. I 313), gnětiti «розпалювати» (укр. гніти́ти (хліб) «підрумʼянювати») (Nehring там же), *gnьs- «бруднити» (Vaillant RES 76), а також впливом хибної декомпозиції *vъn-nězdi-ti › › *vъ-gnězditi (Vaillant Gr. comp. I 92);

ě є спроба пояснити зближенням з *gnětati (Machek ESJČS 135);

реконструюється також (Откупщиков 144 – 145) як *gnoi-z-dom з початковим значенням «випалене в лісі місце для житла», повʼязане з псл. *gně-(ti) «палити, запалювати», укр. [гне́сти];

менш переконливі думки про виникнення gnězdo під впливом нім. Geniste «гніздо» (Walde KZ 34, 508), з вихідного *nē(i)zdos, y якому *nē споріднене з гр. νη- «унизу, вниз» (Bern. I 313), з первісного *gnoi-zdo-‹*gnoi-sd-o-s, тобто «сидіння в гною» (Младенов Baudouinowi de Courtenay 23; Нахтигал 55);

р. гнездо́, бр. гняздо́, др. гнѣздо, п. gniazdo, ч. hnízdo, слц. hniezdo, вл. hnězdo, нл. gnězdo, полаб. gńozdă «гнізда», болг. гнездо́, м. гнездо, схв. гне́здо, слн. gnézdo, стсл. ГNѢЗДО;