ГЛУЗУВАТИ — ЕТИМОЛОГІЯ

глуз «глум, насміх»

результат фонетичного спрощення форм [глузд] «глум, насміх», [глуздува́ти] «глузувати», значення яких могло розвинутися або від глузд «розум» через «дотепність, жарт», або від [глу́здити] «бити» (первісно «відбивати глузд, розум») через «відбивати глузд жартами, глумом»;
фонетичне спрощення глуздглуз стало засобом виразнішого розгалуження значень слова глузд «розум» і «глум»;
Фонетичні та словотвірні варіанти

глу́зи «глузування»
глузли́вий
глузовни́к «глузлива людина»
глузува́ти
глузуви́тий «глузливий»
Етимологічні відповідники

Слово Мова
глузд «глум, насміх» ?
глуздува́ти «глузувати» ?
глузд «розум» ?
через «дотепність, жарт» ?
глу́здити «бити» (первісно «відбивати глузд, розум») ?
через «відбивати глузд жартами, глумом» ?
глузд › глуз стало засобом виразнішого розгалуження значень слова глузд «розум» ?
і «глум» ?
Етимологічний словник української мови Інституту мовознавства ім. О.О. Потебні НАН України