ГЛИПАТИ — ЕТИМОЛОГІЯ

гли́пати «поглядати»

псл. (сх.) [glipati];
споріднене з свн. glîfen «бути косим», glipfen «ковзатися», снн. glepe (glippe) «тріщина, щілина», норв. glîpa «бути відкритим»;
отже, первісне значення могло бути «мружитися, дивитися, ледве розтуливши повіки»;
помилково виводилось від сгр., нгр. γλέπω «дивлюся» (Фасмер ИОРЯС 12/2, 227; ГСЭ III 48) або від дат. glippe «кліпати очима, дивитися», шв. glippa «часто відкривати» (Bern. I 304; Uhlenbeck AfSlPh 15, 486);
р. [глипа́ть] «дивитися, оглядатися»;
Фонетичні та словотвірні варіанти

гли́мнути «глянути»
глип (виг.)
глипі́ти «тс.»
Етимологічні відповідники

Слово Мова
glippe «кліпати очима, дивитися» датська
γλέπω «дивлюся» новогрецька
glîpa «бути відкритим» норвезька
глипа́ть «дивитися, оглядатися» російська
glîfen «бути косим» середньоверхньнімецька
glepe «тріщина, щілина» (glippe) середньонижньонімецька
glippa «часто відкривати» шведська
glipfen «ковзатися» ?
бути «мружитися, дивитися, ледве розтуливши повіки» ?

ли́бати «моргати, кліпати (очима)»

очевидно, результат видозміни форми [гли́пати] «поглядати», зумовленої впливом вигуку [либ] (на позначення поштовху);
Етимологічні відповідники

Слово Мова
гли́пати «поглядати» українська
либ (на позначення поштовху) українська

ли́пати «поглядати, позирати; блимати (про вогонь) Ж»

очевидно, результат фонетичної видозміни [гли́пати] під впливом лу́пати;
пряме ототожнення з лу́пати (Machek ESJČ 341) необґрунтоване;
бр. лы́паць «кліпати», п. łypać, łypnąć «позирати» (з укр.);
Етимологічні відповідники

Слово Мова
лы́паць «кліпати» білоруська
łypać «позирати»укр.) польська
łypnąć «позирати»укр.) польська
гли́пати українська
лу́пати українська
Етимологічний словник української мови Інституту мовознавства ім. О.О. Потебні НАН України