ГЛЕВТЯКУВАТИЙ — ЕТИМОЛОГІЯ
гливі́ти «псуватися (про сир)»
похідне утворення від псл. *gliva «вид гриба», субстантивованого прикметника з первісним значенням «слизький, клейкий»;
п. gliwieć, [glewieć] «псуватися» (про сир), ч. (мор.) [hlivěť] «животіти», слц. hlivieť «тс.; гнити; лінуватися»;
Фонетичні та словотвірні варіанти
глева́вий
глеві́ти
«тс.»
гле́віти
«дубіти»
(про варену картоплю)
глевки́й
глевкува́тий
гле́воть
«глевкий хліб»
глевтю́к
глевтя́к
глевтякува́тий
глевча́к
глевя́к
гливкий
гливтякува́тий
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| gliwieć | польська |
| *gliva «вид гриба» | праслов’янська |
| hlivieť «тс.; гнити; лінуватися» | словацька |
| glewieć «псуватися» (про сир) | українська |
| hlivěť «животіти» (мор.) | чеська |
| значенням «слизький, клейкий» | ? |
Етимологічний словник української мови Інституту мовознавства ім. О.О. Потебні НАН України