ГЛАДКИЙ — ЕТИМОЛОГІЯ
ЗМІСТ
гла́дити
псл. gladiti, відіменне дієслово, утворене від псл. *gladu- ‹іє. *glādhu-, ще до розширення його суфіксом *-kъ (пор. псл. gladъkъ, укр. гла́дки́й);
споріднене з лит. glodùs «такий, що прилягає», glódžiu, glósti «гладити», лтс. glãstu, glãstît «тс.», прус. glosto «точильний камінь», лат. glaber «гла́дкий, безволосий, лисий», двн. glat «гла́дкий, блискучий», нвн. glatt «гла́дкий», англ. glad «задоволений, радий»;
р. гла́дить, бр. гла́дзіць, др. гладити, п. gładzić, ч. bladiti, слц. hladit’, вл. hładzić, нл. głaźiś, полаб. gloťĕ «гладкий, гарний, гожий», болг. гла́дя «гладжу», м. глади «(він) гладить», схв. глȁдити, слн. gláditi стсл. гладити;
Фонетичні та словотвірні варіанти
ви́глада
«глянець»
гла́джениця
«тонка чесалка для льону або конопель»
гладик
«один з інструментів колісника»
глади́лка
глади́ло
«усе, чим можна гладити; те, чим воронують»
глади́льник
глади́льниця
глади́льце
«інструмент для вигладжування дерева»
глади́ш
«товстун»
гла́диш
«яйце»
гладівни́к
«рубанок»
гладі́й
«інструмент для обточування ступиць»
гладі́нка
«чоловік або жінка з гладким, нерябим обличчям»
гладі́нь
гладки́й
гла́дкий
гла́дниця
«тс.»
гла́днути
гладо́ня
«ошатна гарна жінка»
гладу́ля
«гладка жінка»
гладу́н
«гладкий чоловік»
гладу́нка
«змія мідянка, Anguis fragilis; ящірка»
(зоол.)
гладу́ха
«тс.»
гладу́ші
«яйця»
гладу́щиця
«приємна, облеслива, гладка жінка»
гла́дшати
гладю́чий
«дуже товстий, гладкий»
гладю́щий
«тс.»
гла́дя
«рід плоскої вишивки»
загла́д
«загибель»
загла́да
загла́дити
«знищити»
за́гладь
«тс.»
огла́да
«вихованість, добрі манери»
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| glad «задоволений, радий» | англійська |
| гла́дзіць | білоруська |
| гла́дя «гладжу» | болгарська |
| hładzić | верхньолужицька |
| glat «гла́дкий, блискучий» | давньоверхньонімецька |
| гладити | давньоруська |
| glaber «гла́дкий, безволосий, лисий» | латинська |
| glãstu | латиська |
| glodùs «такий, що прилягає» | литовська |
| глади «(він) гладить» | македонська |
| głaźiś | нижньолужицька |
| glatt «гла́дкий» | нововерхньонімецька |
| gloťĕ «гладкий, гарний, гожий» | полабська |
| gładzić | польська |
| gladiti | праслов’янська |
| *gladu- | праслов’янська |
| glosto «точильний камінь» | прусська |
| гла́дить | російська |
| глȁдити | сербохорватська |
| hladit' | словацька |
| gláditi стсл. гладити | словенська |
| bladiti | чеська |
| *glādhu- | ? |
| *-kъ (пор. псл. gladъkъ, укр. гла́дки́й) | ? |
| glódžiu | ? |
| glósti «гладити» | ? |
| glãstît «тс.» | ? |
глади́шка «глечик для молока»
псл. laty (latb), можливо, споріднене з нвн. Letten «глина», двн. letto «тс.», дісл. leÞja (‹*laÞjōn-) «глина; бруд», сірл. lathach «намул»;
менш переконливе тлумачення (Дзендзелівський RKJ ŁTN 15, 123 – 124) як результату контамінації слів глек і гладки́й або зіставлення (Фасмер II 465) з лит. luõtas «човен»;
результат зближення з основою глад-(ити) прасловʼянської основи laty чи latь на позначення глиняного посуду, збереженої в р. [ла́тка] «глиняна сковорода, черепʼяна миска», бр. ла́тка «миска», ла́тушка, ла́душка «тс.», др. латъка «горщик», ладъка, латы, латъвь «тс.», п. [łatka] «горщик для молока», ч. діал. слц. látka «глечик, горщик для молока», болг. ла́твица «глечик», схв. [lat] «глиняна посудина», [latica] «тс.», слн. látvica «глиняна сковорода», стсл. ЛАТЪКА «горщик»;
бр. глады́ш, глады́шка, п. [gładyszka] «тс.»;
Фонетичні та словотвірні варіанти
гладу́н
гладуне́ць
гладу́ш
гладу́щик
«тс.»
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| ла́тка «миска» | білоруська |
| глады́ш | білоруська |
| ла́твица «глечик» | болгарська |
| letto «тс.» | давньоверхньонімецька |
| leÞja «глина; бруд» (‹*laÞjōn-) | давньоісландська |
| латъка «горщик» | давньоруська |
| luõtas «човен» | литовська |
| Letten «глина» | нововерхньонімецька |
| łatka «горщик для молока» | польська |
| gładyszka «тс.» | польська |
| laty (latb) | праслов’янська |
| ла́тка «глиняна сковорода, черепʼяна миска» | російська |
| lat «глиняна посудина» | сербохорватська |
| lathach «намул» | середньоірландська |
| látka «глечик, горщик для молока» | словацька |
| látvica «глиняна сковорода» | словенська |
| ЛАТЪКА «горщик» | старослов’янська |
| глады́шка | українська |
| látka «глечик, горщик для молока» | чеська |
| глек | ? |
| гладки́й | ? |
| глад- | ? |
| ити | ? |
| ла́тушка | ? |
| ла́душка «тс.» | ? |
| ладъка | ? |
| латы | ? |
| латъвь «тс.» | ? |
| látka «глечик, горщик для молока» | ? |
| latica «тс.» | ? |
гладун «остудник голий, Неrnіаrіа glabra L.» (бот.)
повʼязане з прикметником гла́дкий] назва зумовлена відсутністю волосків на листках цього різновиду остудника, на відміну від остудника волосистого, Herniaria hirsuta (пор. російські назви обох рослин: грыжник гладкий – грыжник волосистый);
бр. гладу́н «тс.»;
Фонетичні та словотвірні варіанти
гладунка
«тс.»
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| гладу́н «тс.» | білоруська |
| гла́дкий | ? |
ґлейт «полива; поливʼяний горщик»
нім. Glätte «полива» походить від glatt «гладкий», спорідненого з дангл. glæd «блискучий; радий», англ. glad «радий», псл. gladъkъ, укр. гладкий;
через польську мову запозичене з німецької;
р. [глёт], п. glejta, рідк. glejt (ст. gleta, glita), ч. klejt, слц. glieda «тс.»;
Фонетичні та словотвірні варіанти
гліт
«матеріал для поливи»
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| glad «радий» | англійська |
| glæd «блискучий; радий» | давньоанглійська |
| Glätte «полива» | німецька |
| glejta | польська |
| gladъkъ | праслов’янська |
| глёт | російська |
| glieda «тс.» | словацька |
| гладкий | українська |
| klejt | чеська |
| glatt «гладкий» | ? |
| glejt (ст. gleta, glita) | ? |
огла́диця «ожеледь»
результати видозміни деетимологізованої форми [оле́диця] «тс.», зближеної з основами гла́дкий, угле́діти, гляді́ти;
останні два зближення мотивовані лише фонетично;
Фонетичні та словотвірні варіанти
огле́диця
огля́диця
«тс.»
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| оле́диця «тс.» | ? |
| гла́дкий | ? |
| угле́діти | ? |
| гляді́ти | ? |
огла́дка «вид коржа»
результат контамінації слів ола́дка і гла́дки́й, можливо, зумовленої і обмеженої вживанням у виразі печи оладки, коб були воли гладкі;
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| ола́дка | ? |
| гла́дки́й | ? |
| печи | ? |
| оладки | ? |
| коб | ? |
| були | ? |
| воли | ? |
| гладкі | ? |
клесува́ти «розгладжувати шви на взутті»
очевидно, видозмінене запозичення з німецької мови;
пор. нвн. glätten «розгладжувати», Glättzahn «лощильний зуб, гладильний зуб, гладилка», пов’язані з glatt «гладкий», спорідненим з лат. glaber, псл. gladъkъ, укр. гла́дкий «тс.»;
Фонетичні та словотвірні варіанти
клеса́чка
«шевське знаряддя для розгладжування швів»
клюса́к
клюсува́ти
«тс.»
клюца́к
«тс.»
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| glaber | латинська |
| glätten «розгладжувати» | нововерхньонімецька |
| Glättzahn «лощильний зуб, гладильний зуб, гладилка» | нововерхньонімецька |
| glatt «гладкий» | нововерхньонімецька |
| gladъkъ | праслов’янська |
| гла́дкий «тс.» | українська |
Етимологічний словник української мови Інституту мовознавства ім. О.О. Потебні НАН України