ГИЛИТИ — ЕТИМОЛОГІЯ
ЗМІСТ
гатили́ти «бити (кулаками)»
очевидно, результат контамінації дієслів гати́ти «бити» і гили́ти «тс.»;
Фонетичні та словотвірні варіанти
гатали́ти
«дубасити, бити»
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| гати́ти «бити» | ? |
| гили́ти «тс.» | ? |
ґила́ «грижа, кила; penis (Me)»
результат діалектної видозміни первісного ки́ла́ (‹псл. *kyla) (назва хвороби);
форма [ґила́], що не зберегла свого основного первісного значення, стала підставою до виникнення дальшої форми [гила́] внаслідок природного для української мови переходу ґ›г;
зіставляється також з ґу́ля (Куркина Этимология 1971, 67 – 68);
повʼязання гили́ти з слн. gúliti «здирати шкіру», р. жу́лить «обдурювати» (Bern. I 362) або з го́лий (Iljinskij AfSlPh 29, 166, 497) непереконливі;
бр. [гі́лка] «палка, якою підкидають мʼяч», [гілі́ць] «бити мʼяч палкою» (з укр. ?);
Фонетичні та словотвірні варіанти
ґе́лавий
«хворий на грижу»
гила́
«грижа, кила; гра з деревʼяною кулею»
гилинува́тий
«тс.»
гили́ти
«бити мʼяч під час гри в гилки; [грати в особливу гру з деревʼяною кулею; бити палицею деревʼяну кулю під час цієї гри]; бити, лупцювати; багато набирати, накладати»
ги́лка
«давня гра в мʼяч; гра з деревʼяною кулею Ж»
гилу́н
«чоловік або тваринасамець з одним ядром; хворий на грижу; вареник з мʼясом»
ґилу́н
«самець з одним ядром»
нагнати
«виграти очко, догнавши до берега кулю»
(у грі на кризі з деревʼяною кулею)
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| гі́лка «палка, якою підкидають мʼяч» | білоруська |
| жу́лить «обдурювати» | російська |
| gúliti «здирати шкіру» | словенська |
| гілі́ць «бити мʼяч палкою» (з укр. ?) | українська |
| ки́ла́ (‹псл. *kyla)(назва хвороби) | ? |
| ґила́ | ? |
| гила́ | ? |
| ґу́ля | ? |
| гили́ти | ? |
| го́лий | ? |
нагали́ти «надати, передати, направити Ж; нараяти ВеНЗн»
очевидно, похідне утворення від [гали́ти] «квапити, підганяти», деетимологізоване і зближене з гили́ти «бити, кидати»;
Фонетичні та словотвірні варіанти
наги́ли́ти
«тс.»
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| гали́ти «квапити, підганяти» | українська |
| гили́ти «бити, кидати» | українська |
Етимологічний словник української мови Інституту мовознавства ім. О.О. Потебні НАН України