ГЕПНУТИ — ЕТИМОЛОГІЯ
ЗМІСТ
геп (вигук на позначення падіння, удару)
звуконаслідувальне утворення, паралельне до гоп;
брак у більшості слов’янських мов і діалектів схиляє до думки про його порівняно пізнє виникнення;
р. [геп] (виг.), [ге́пать, ге́пнуть] «бити, вдарити», п. [hép] (виг.), hepać «падати; гикати», ч. hep (виг. про стрибок), слц. [hepelať] «тупати», вл. hepać «стрибати» (про зайця);
Фонетичні та словотвірні варіанти
геге́п
«тс.»
геге́пнути
гепа
«зад»
гепа́к
«стусан»
гепа́ка
«тс.»
ге́пати
«бити»
ге́патися
«падати»
ге́пнути
«ударити»
ге́пнутися
«упасти; ударитися»
гепону́ти
ге́пси
«побої»
(у виразі дати гепсів)
герге́пнути
Етимологічні відповідники
Слово | Мова |
hepać «стрибати» (про зайця) | верхньолужицька |
hép «падати; гикати» (виг.), hepać | польська |
геп (виг.) | російська |
hepelať «тупати» | словацька |
ге́пать | українська |
ге́пнуть «бити, вдарити» | українська |
hep (виг. про стрибок) | чеська |
гоп | ? |
гря́пнути «раптово впасти, бухнути»
звуконаслідувальне або афективне утворення;
можливо, виникло шляхом контамінації форм гря́кнути, ге́пнути, хря́снути;
Фонетичні та словотвірні варіанти
гря́пснути
«тс.»
Етимологічні відповідники
Слово | Мова |
гря́кнути | ? |
ге́пнути | ? |
хря́снути | ? |
тиги́пнути «ударити чимось важким Ва; сильно вдарити Си»
звуконаслідувальне утворення, як і [геге́пнути, ге́пнути];
Фонетичні та словотвірні варіанти
тиги́липнути
«сильно вдарити»
Етимологічні відповідники
Слово | Мова |
геге́пнути | українська |
ге́пнути | українська |
Етимологічний словник української мови Інституту мовознавства ім. О.О. Потебні НАН України