ГАРЦЮВАТИ — ЕТИМОЛОГІЯ

гарцюва́ти

очевидно, запозичення з польської і, далі, з чеської мов;
п. harcować «гарцювати; (ст.) битися одному перед військом», ст. harc «поєдинок перед боєм», ч. ст. harcovati «розпочинати стрілянину, напад; скакати», harc «поєдинок перед боєм», як і слц. harcovať «розпочинати стрілянину; скакати», схв. ст. harcovati «битися», слн. harcováti «тс.», походить від нвн. (швейцарськ.) Harz «сварка, суперечка», можливо, пов’язаного з Harz «смола»;
інші пов’язання – з уг. harc «боротьба, бій», зв’язаного з harcol «боротися, воювати, битися» (Brückner 168–169), з свн. harsch, harst «натовп, загін» (Kleczkowski Studia staropolskie 1928, 227–230), з свн. harz, вигуком від herzu «сюди, до мене» (Mikl. EW 83; Karłowicz SWO 204) – малоймовірні;
р. гарцова́ть, бр. гарцава́ць;
Фонетичні та словотвірні варіанти

гарца́тъ «скакати, бігати»
гарцикова́ть «тс.»
гарцівни́к «вершник; пустун; танцюрист»
Етимологічні відповідники

Слово Мова
гарцава́ць білоруська
Harz «сварка, суперечка» (швейцарськ.) нововерхньонімецька
harcować «гарцювати; (ст.) битися одному перед військом» польська
гарцова́ть російська
harcovati «битися» сербохорватська
harsch середньоверхньнімецька
harz середньоверхньнімецька
harcovať «розпочинати стрілянину; скакати» словацька
harcováti «тс.» словенська
harc «боротьба, бій» угорська
harcovati «розпочинати стрілянину, напад; скакати» чеська
harc «поєдинок перед боєм» ?
harcovati «розпочинати стрілянину, напад; скакати» ?
harc «поєдинок перед боєм» ?
harcovati «битися» ?
Harz «смола» ?
harcol «боротися, воювати, битися» ?
harst «натовп, загін» ?
herzu ?

ге́рці «два тижні після великодн і після різдва, коли нема посту»

очевидно, наслідок роз витку переносного значення укр. герць «окрема сутичка перед боєм, поєдинок, двобій» у пізніше «буйна весела забава» з дальшою спеціалізацією стосовно великодніх і різдвяних свят;
не виключена також можливість впливу з боку словацької або польської мови: пор. слц. заст. harc «бій, битва, боротьба; буйна, весела забава», п. harc (іст.) «сутичка (вершників перед боєм)», harce «пустощі, витворяння»;
на можливість такого розвитку вказують пов’язані з герць давніші форми гарцъ «окрема сутичка перед боєм» (XVII ст.), гарцівни́к «наїзник; пустун; танцівник», гарцівни́ця «пустунка; танцівниця», гарцюва́ти «скакати на коні; бігати, скакати; пустувати; танцювати»;
не зовсім ясне;
Етимологічні відповідники

Слово Мова
harc «сутичка (вершників перед боєм)» (іст.) польська
harc «бій, битва, боротьба; буйна, весела забава» словацька
герць «окрема сутичка перед боєм, поєдинок, двобій» українська
пізніше «буйна весела забава» ?
harc «бій, битва, боротьба; буйна, весела забава» ?
harc «бій, битва, боротьба; буйна, весела забава» ?
harce «пустощі, витворяння» ?
герць давніші форми гарцъ «окрема сутичка перед боєм» ?
гарцівни́к «наїзник; пустун; танцівник» ?
гарцівни́ця «пустунка; танцівниця» ?
гарцюва́ти «скакати на коні; бігати, скакати; пустувати; танцювати» ?

горос «перемога»

неясне;
можливо, запозичення з угорської мови, повʼязане з тим самим уг. harc «боротьба, бій», до якого зводиться й укр. гарцюва́ти (див.);
Етимологічні відповідники

Слово Мова
harc «боротьба, бій» угорська
гарцюва́ти українська

хверцюва́ти «франтити»

експресивне утворення від ферт «джиґун»;
ц’ зумовлене, можливо, впливом дієслова гарцюва́ти;
Етимологічні відповідники

Слово Мова
ферт «джиґун» ?
гарцюва́ти ?
Етимологічний словник української мови Інституту мовознавства ім. О.О. Потебні НАН України