ГАРАБАКАТИ — ЕТИМОЛОГІЯ
гараба́кати «кричати, горлати; варнякати»
звуконаслідувальне афективне утворення, аналогічне до гарикати (гарюкати), галакати;
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| гарикати (гарюкати) | ? |
| галакати | ? |
гарна́ґати «гомоніти, балакати»
очевидно, результат контамінації дієслів [гараба́кати] «горлати; варнякати» або га́мори́ти «гомоніти» і варня́кати. Див. ще варня́кати, гам, гараба́кати;
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| гараба́кати «горлати; варнякати» | ? |
| га́мори́ти «гомоніти» | ? |
| ще | ? |
| ще | ? |
Етимологічний словник української мови Інституту мовознавства ім. О.О. Потебні НАН України