ГАПКА — ЕТИМОЛОГІЯ

неясне;

можливо, пов’язане з тур. ар «вода»;

р. Ага́фья, бр. Ага́та, др. Агаөія, п. ч. слц. слн. Agata, болг. Ага́те, Агати́(я), стсл. Агаөи(га), Агати(га);

запозичення з грецької мови – форми з ф і п – через церковнослов’янську і давньоруську мови, форма з т – через західнослов’янські і латинську (лат. Agatha);

гр. Ἀγαϑίας (чол. р.) утворене від прикметника ἀγαϑός «хороший, добрий», можливо, пов'язаного з псл. goþъ «(належний) час», goditi, гот. gops «добрий», нвн. gut «тс.».– Петровский 39;

запозичення з старопольської мови;

п. ст. haftka, heitlik «тс.» (XV–XVI ст.) походять від свн. haftel (hertel) (нвн. Heftel) «тс.», пов’язаного з двн. haft «кайдани, пута», спорідненим з двн. hef fan «піднімати», hevan (нвн. heben), гот. hafjan «тс.», лат. саріо «беру, хапаю»;

р. [гапелька, гаплик, гаплюк] «тс.», бр. гаплік, ст. гапликъ (1517–1519);