ГАЛАБУРДИТИ — ЕТИМОЛОГІЯ

складне утворення, до якого входить вигуковий елемент гала-, що виступає також у виразах гала́й, га́лас, галу́-балу́, та іменник бу́рда «бешкет, бешкетник»;

у російській мові набуло відмінного значення, очевидно, в результаті зближення з [хал] «дешевинка», [халово́й] «дешевий; дурний»;

менш переконливе виведення галабу́рда від уг. herdeburdi «вітрогон» (Malinowski Rozprawy 17, 22);

р. [халабу́рда] «роззява, нехлюй», [халабру́да] «тс.», п. hałaburda «бешкет, бешкетник», [haraburda] «тс.» (з укр.), ч. haraburdí «ганчір’я», ст. haraburda, слц. [halaburda] «неспокійна людина; ганчір’я»;