ГАЛА — ЕТИМОЛОГІЯ
ЗМІСТ
гала́ (вигук, яким відганяють гусей, качок, голубів; яструба або вепра О)
очевидно, результат видозміни давнішого галя́, придихового варіанта вигуку аля́, яким відганяють свиней, під впливом вигуку ги́ла-ги́ля, вживаного до гусей;
Фонетичні та словотвірні варіанти
гала́й
«тс.»
гала́кати
«відганяти яструба або вепра»
Етимологічні відповідники
Слово | Мова |
галя́ | ? |
аля́ | ? |
ги́ла-ги́ля | ? |
гал «невелика поляна в лісі, галявинка»
псл. *galъ, пов’язане чергуванням голосних з основою прикметника golъ «голий»;
р. прога́лина, прога́л, бр. га́ла «голий простір», п. hala «гірське пасовисько» (з укр. або з слц. hol’a);
Фонетичні та словотвірні варіанти
гайний
«вільний; пустий»
гални́й
«відкритий»
га́ло
«тс.; лісове озеро; місце на озері, не заросле водоростями»
га́льва
«огріх, недосів»
гальо́вина
«тс.»
галювати
«порожнювати»
га́ля
«полонина»
га́ля́ва
галя́вина
галя́вка
«галява»
прога́лина
прога́льовина
«тс.»
прога́люватина
«прогалина серед хлібів»
прога́люватися
«місцями відкриватися з-за хмар»
(про небо)
прога́лявина
«галявина»
Етимологічні відповідники
Слово | Мова |
га́ла «голий простір» | білоруська |
hala «гірське пасовисько» (з укр. або з слц. hol’a) | польська |
*galъ | праслов’янська |
прога́лина | російська |
прога́л | українська |
golъ «голий» | ? |
гала́й «запальна людина, крикун; зірвиголова»
очевидно, похідні утворення від звуконаслідувального вигуку гала́ (галу́) на позначення безладного галасування;
частина утворень може бути пов’язана з вигуком гала́ (гала́й), яким відганяють птахів;
Фонетичні та словотвірні варіанти
гала́йкати
гала́йко
«тс.»
галайкота́ти
галайкоті́ти
галайкува́тий
«крикливий»
галаюва́тий
«шумний, буйний»
Етимологічні відповідники
Слово | Мова |
гала́ (галу́) | ? |
гала́ (гала́й) | ? |
галайда́ «бродяга, безпритульний»
очевидно, складне слово, утворене з прислівника гала́ «до кінця, далеко» (у виразі піти гала світа «піти світ за очі») і східнослов’янської форми дієприкметника ида «ідучий»;
Етимологічні відповідники
Слово | Мова |
гала́ «до кінця, далеко» (у виразі піти гала світа «піти світ за очі») | ? |
ида «ідучий» | ? |
гала́світа «світ за очі»
результат злиття прислівникової форми [гала́], очевидно, утвореної за зразком псл. *kroma, *proča,*prama,*pręma,*protiva, *paka, *osoba, *mala, *mъnoga i под. від псл. *galъ «кінець», спорідненого з лит. gãlas, лтс. gals «тс.», прус. gallan «смерть», а також лит. gélt «колоти», лтс. dzelt «тс.», псл. žalь, укр. жаль, з формою род. в. іменника світ;
Фонетичні та словотвірні варіанти
гала́йсвіта
«тс.»
галасві́та
Етимологічні відповідники
Слово | Мова |
gals «тс.» | латиська |
dzelt «тс.» | латиська |
gãlas | литовська |
gélt «колоти» | литовська |
*kroma | праслов’янська |
*galъ «кінець» | праслов’янська |
žalь | праслов’янська |
gallan «смерть» | прусська |
жаль | українська |
гала́ | ? |
*proča | ? |
*prama | ? |
*pręma | ? |
*protiva | ? |
*paka | ? |
*osoba | ? |
*mala | ? |
*mъnoga | ? |
від | ? |
іменника | ? |
іменника | ? |
гал «невелика куля»
вважається запозиченням з германських мов;
свн. galle «пухлина на нозі коня», двн. gealla «тс.», з якими, можливо, пов’язане це слово, походять від лат. galla «наріст», спорідненого з дінд. gúlma- «пухлина», алб. gogëlë «куля; гал (на рослині)», свн. kolle (kol) «голова» (Richhardt 52; Brückner 133; Bern. I 292; Kluge–Mitzka 229; Walde–Hofm. I 580);
допускається й можливість власне праслов’янського походження, зокрема зв’язку з го́лий (пор. р. голы́ш «круглий камінець») і з [гал1] «галявинка», га́лька «круглі камінці» (Москаленко УІЛ 47; Фасмер І 388; Sławski І 253);
пов’язання з ґу́ля, псл. gulja (Ondruš Sl. Wortst. 131), як і виведення від гіпотетичного псл. galiti «кидати» (Machek ESJČ 158), недостатньо обґрунтоване;
р. діал. бр. га́лка «кулька», п. gałka «тс.», ч. hálka «хворобливий наріст на рослинах», слн. [gȃlka] «чорнильний горішок»;
Фонетичні та словотвірні варіанти
га́ка
«тс.»
га́ли
«нарости на рослині, викликані паразитами; [литки]»
ґа́ли
«литки»
гали́ти
«прасувати галом»
га́лка
(1637)
га́ло
«куля; скляна куля для прасування»
галу́н
«вареник із грушею»
га́лух
«кілька галушок, що зліпилися докупи»
галу́ха
«велика галушка»
галу́шка
галу́шник
«любитель галушок»
галущи́ця
«галушки»
Етимологічні відповідники
Слово | Мова |
gogëlë «куля; гал (на рослині)» | албанська |
га́лка «кулька» | білоруська |
gealla «тс.» | давньоверхньонімецька |
gúlma- «пухлина» | давньоіндійська |
galla «наріст» | латинська |
gałka «тс.» | польська |
gulja | праслов’янська |
galiti «кидати» | праслов’янська |
га́лка «кулька» | російська |
galle «пухлина на нозі коня» | середньоверхньнімецька |
kolle «голова» (kol)(Richhardt 52; Brückner 133; Bern. I 292; Kluge--Mitzka 229; Walde--Hofm. I 580) | середньоверхньнімецька |
gȃlka «чорнильний горішок» | словенська |
hálka «хворобливий наріст на рослинах» | чеська |
го́лий (пор. р. голы́ш «круглий камінець») | ? |
га́лька «круглі камінці» | ? |
гал «галявинка» (пор. р. голы́ш «круглий камінець») | ? |
ґу́ля | ? |
га́лка «кулька» | ? |
гал «сума»
очевидно, утворене шляхом зворотного словотвору від іменника зага́л чи від прислівника загало́м;
Етимологічні відповідники
Слово | Мова |
зага́л | ? |
загало́м | ? |
гал (вигук, що імітує собаче гавкання)
звуконаслідувальне утворення, паралельне до гав (див.);
Етимологічні відповідники
Слово | Мова |
гав | ? |
га́ло «пристрій для вигинання обіддя, полозів»
результат спрощення форми *бгало, похідної від бга́ти «гнути»;
р. [га́ло] «тс.»;
Етимологічні відповідники
Слово | Мова |
га́ло «тс.» | російська |
бгало | ? |
бга́ти «гнути» | ? |
ґалама́ґа «грудка, грудомаха (глини, глею)»
очевидно, афективне утворення від [гал] [ґал] «кулька», п. gała «тс.», паралельне до грудома́ха (від гру́да);
Фонетичні та словотвірні варіанти
ґаляма́ґа
«ґуля, головешка, мерзла грудка»
Етимологічні відповідники
Слово | Мова |
gała «тс.» | польська |
гал «кулька» | українська |
грудома́ха (від гру́да) | українська |
ґал | українська |
гру́да | українська |
га́лка «кавка, Corvus monedula L.» (орн.)
очевидно, похідне від псл. galъ «чорний», що вбачається в схв. гао (жін. р. гала) «чорний, брудний»;
менш обґрунтоване зведення до звуконаслідувальної основи gal- з тлумаченням схв. гао як зворотного утворення від galъka, паралельного до ворони́й від воро́на і под. (Булаховский ИАН ОЛЯ 7, 102);
р. га́лка, [га́лица], бр. га́лка, болг. м. [гал, га́лица] «тс.», схв. гȃлица «альпійська галка, Pyrrhocorax graculus L.»;
Фонетичні та словотвірні варіанти
га́вкаЖ
галеня́
га́лиця
«тс.»
галич
(зб.)
га́личчя
галча́
га́лчачий
галченя́
галь
«тс.»
Етимологічні відповідники
Слово | Мова |
га́лка | білоруська |
гал | болгарська |
гал | македонська |
galъ «чорний» | праслов’янська |
га́лка | російська |
гао «чорний, брудний» (жін. р. гала) | сербохорватська |
гао | сербохорватська |
га́лица | українська |
га́лица «тс.»«альпійська галка, Pyrrhocorax graculus L.» | українська |
gal- | ? |
ворони́й | ? |
воро́на | ? |
ґаля́с «чорнильний горішок» (бот.)
лат. galla «тс.» пов’язане з glēba «грудка, клубок», globus «куля» і споріднене з алб. gogëlë «гуля, гал», дінд. gúlma«опух», гр. γαγγλίον «тс.»;
через польське посередництво запозичене з латинської мови, звідки походять і р. [галя], укр. гал, ч. ст. gales «тс.»;
бр. [гала́с], п. gałas «чорнильний горішок»;
Фонетичні та словотвірні варіанти
га́ляс
«тс.»
ґалясі́вка
«тс.; (ент.) горіхотворка, родина Cynipidae»
галясъ
(XVII ст.)
Етимологічні відповідники
Слово | Мова |
gogëlë «гуля, гал» | албанська |
гала́с | білоруська |
γαγγλίον «тс.» | грецька |
gúlma «опух» | давньоіндійська |
galla «тс.» | латинська |
glēba «грудка, клубок» | латинська |
globus «куля» | латинська |
gałas «чорнильний горішок» | польська |
галя | російська |
гал | українська |
gales «тс.» | чеська |
пупник «омег водяний, Oenanthe aquatica Lam.» (бот.)
пов’язане з пуп, пу́п’янок;
назва зумовлена, очевидно, тим, що стебло омега водяного має внизу над коренем помітне потовщення;
пор. назву [галуха] «омег водяний» Маk, пов’язану з [гал] «невелика куля»;
Етимологічні відповідники
Слово | Мова |
пуп | українська |
пу́п'янок | українська |
галуха «омег водяний» | українська |
гал «невелика куля» | українська |
Етимологічний словник української мови Інституту мовознавства ім. О.О. Потебні НАН України