ГАЙНІ — ЕТИМОЛОГІЯ
ЗМІСТ
гайно́ «екскремент, гній; підстилка для худоби; ведмежий барліг; безладдя, гніздо»
очевидно, псл. *gajьno «захисток; бруд», похідне від gajiti «захищати; забороняти»;
р. [га́йно́] «лігво; барліг; хлів; мотлох; бруд; кізяк», бр. [гайно́] «лігво», ч. [gajno] «прибудова», ст. hajno «те, що заборонено їсти»;
Фонетичні та словотвірні варіанти
гайнува́ти
«захаращувати; смітити»
гайня́ний
«брудний, поганий»
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| гайно́ «лігво» | білоруська |
| *gajьno «захисток; бруд» | праслов’янська |
| га́йно́ «лігво; барліг; хлів; мотлох; бруд; кізяк» | російська |
| gajno «прибудова» | чеська |
| gajiti «захищати; забороняти» | ? |
| hajno «те, що заборонено їсти» | ? |
гай
псл. *gajь, очевидно, пов’язане з gojiti, укр. го́їти (первісне) «залишати жити, вирощувати»;
менш переконливі зіставлення з псл. gatь, укр. гать (Miki. EW 60; Brückner 132), з псл. gajiti «кричати, галасувати», р. гай «галас» (Толстой Сл. геогр. терм. 54– 55; Преобр. І 116), з іє. *gāi- «співати» (Holub–Kop. 119; Machek LF 51, 240), з н. Hag «огорожа», Hain «двн. hagan) «гай» (Gebauer І 399) та і н;
р. діал. бр. гай, др. гаи, п. нл. gaj, ч. слц. háj, вл. haj, схв. гȃј (у складних топонімах);
Фонетичні та словотвірні варіанти
гаї́на
«гай»
гайний
гайни́к
«місце, де росте гай Я; лісник»
гайовий
гайови́к
«лісовик»
гайчу́к
«син лісника»
загай
«зарість, хащі»
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| гай | білоруська |
| haj | верхньолужицька |
| гаи | давньоруська |
| *gāi- «співати» | індоєвропейська |
| gaj | нижньолужицька |
| Hag «огорожа» | німецька |
| gaj | польська |
| *gajь | праслов’янська |
| gatь | праслов’янська |
| gajiti «кричати, галасувати» | праслов’янська |
| гай «галас» | російська |
| гай | російська |
| гȃј (у складних топонімах) | сербохорватська |
| háj | словацька |
| го́їти «залишати жити, вирощувати» (первісне) | українська |
| гать | українська |
| háj | чеська |
| Hain «двн. hagan) «гай» | ? |
| гай | ? |
гай-гай (емоційний вигук; вигук для відгону хижих птахів)
результат фонематичного оформлення інстинктивного вигуку, паралельний до ай;
поширене також в інших індоєвропейських (дінд. свн. фр. ст. рум. hai) i неіндоєвропейських мовах (напр., тат. һай, һай-һай – вигуки для вираження емоцій);
п. [haj] (емоційний вигук; імперативний вигук до тварин), ч. haj (імперативний вигук до птахів), схв. hȃj (емоційний вигук);
Фонетичні та словотвірні варіанти
га́йкати
«кричати гай»
гайна́
(вигук для відгону яструба)
гая
(вигук для відгону птахів)
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| haj (емоційний вигук; імперативний вигук до тварин) | польська |
| hȃj (емоційний вигук) | сербохорватська |
| haj (імперативний вигук до птахів) | чеська |
| ай | ? |
гайнува́ти «переводити, розтрачувати; [бенкетувати, гуляти]»
очевидно, результат контамінації дієслова га́яти «даремно витрачати (час)» і іменника гайно́ «гній, екскременти» (див.);
Фонетичні та словотвірні варіанти
гейнува́ти
«тс.»
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| га́яти «даремно витрачати (час)» | ? |
| гайно́ «гній, екскременти» | ? |
гал «невелика поляна в лісі, галявинка»
псл. *galъ, пов’язане чергуванням голосних з основою прикметника golъ «голий»;
р. прога́лина, прога́л, бр. га́ла «голий простір», п. hala «гірське пасовисько» (з укр. або з слц. hol’a);
Фонетичні та словотвірні варіанти
гайний
«вільний; пустий»
гални́й
«відкритий»
га́ло
«тс.; лісове озеро; місце на озері, не заросле водоростями»
га́льва
«огріх, недосів»
гальо́вина
«тс.»
галювати
«порожнювати»
га́ля
«полонина»
га́ля́ва
галя́вина
галя́вка
«галява»
прога́лина
прога́льовина
«тс.»
прога́люватина
«прогалина серед хлібів»
прога́люватися
«місцями відкриватися з-за хмар»
(про небо)
прога́лявина
«галявина»
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| га́ла «голий простір» | білоруська |
| hala «гірське пасовисько» (з укр. або з слц. hol’a) | польська |
| *galъ | праслов’янська |
| прога́лина | російська |
| прога́л | українська |
| golъ «голий» | ? |
га́яти «затримувати; марно витрачати (час)»
псл. gajiti «огороджувати», пов’язане з gajь «гай»;
в українській мові розвиток значення відбувався так: «загороджувати – закривати – займати місце – займати час – марнувати час»;
виведення від нім. hegen «огороджувати, берегти», двн. hagan «тс.» (Срезн. І 508 – 509; Malinowski Beitr. zur vergl. Sprachforsch. VI, 1870, 279–280) необґрунтоване;
р. [га́ить] «крити, захищати, закривати», [га́ять] «тс.», др. гаити «огороджувати, захищати» (?), п. ст. gaić (sąd) «справляти (суд)», gajony sąd «відкритий, легальний суд)», ч. hajiti «захищати, охороняти», слц. hájiť «стерегти, берегти, захищати», вл. hajić «пильнувати, захищати», нл. gajiś «загороджувати, підтримувати, живити», схв. га́јити «пильнувати, доглядати, огороджувати»;
Фонетичні та словотвірні варіанти
гає́ний
«необережний, недбалий»
га́їти
«гаяти; даремно займати місце»
гай
«людина, що марно витрачає час»
га́йка
«затримка»
гайли́вий
«тс.»
га́йни́й
«повільний, забарний; порожній Ж»
гальни́й
«гайний»
га́янка
«тс.»
га́ятися
«баритися»
зага́їти
«заставити, зайняти, загородити»
зага́й
«затримка»
зага́йка
зага́йко
«повільна людина»
зага́йний
зага́йство
«тс.»
нега́йний
прога́йка
прога́йливий
уга́йка
уга́йство
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| hajić «пильнувати, захищати» | верхньолужицька |
| hagan «тс.» | давньоверхньонімецька |
| гаити «огороджувати, захищати» (?) | давньоруська |
| gajiś «загороджувати, підтримувати, живити» | нижньолужицька |
| hegen «огороджувати, берегти» | німецька |
| gaić «справляти (суд)»«відкритий, легальний суд)» (sąd) | польська |
| gajony sąd «справляти (суд)»«відкритий, легальний суд)» (sąd) | польська |
| га́ить «крити, захищати, закривати» | російська |
| га́јити «пильнувати, доглядати, огороджувати» | сербохорватська |
| hájiť «стерегти, берегти, захищати» | словацька |
| га́ять «тс.» | українська |
| hajiti «захищати, охороняти» | чеська |
| gajiti «огороджувати» | ? |
| gajь «гай» | ? |
| так: «загороджувати -- закривати -- займати місце -- займати час -- марнувати час» | ? |
| gaić «справляти (суд)»«відкритий, легальний суд)» (sąd) | ? |
| gajony sąd «справляти (суд)»«відкритий, легальний суд)» (sąd) | ? |
прогаї́ти «прибрати, звільнити місце; (про ліс) розчистити, розрідити»
пов’язане з [га́йний] «вільний, пустий», [про́галь] «галявина, прогалина»;
очевидно, результат зближення основи гал- із словом гай, пор. р. [прога́лить] «прочистити», схв. про̀галити «прорідити (ліс)»;
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| прога́лить «прочистити» | російська |
| про̀галити «прорідити (ліс)» | сербохорватська |
| га́йний «вільний, пустий» | українська |
| про́галь «галявина, прогалина» | українська |
| гай | українська |
Етимологічний словник української мови Інституту мовознавства ім. О.О. Потебні НАН України