ГАЗ — ЕТИМОЛОГІЯ

газ

запозичення з німецької, французької або голландської мови;
нім. гол. gas походять від фр. gaz, штучного новотвору бельгійського хіміка ван Гельмонта (1577–1644) на базі лат. chaos (‹гр. χάος) «хаос»;
р. бр. болг. м. газ, п. ч. слц. gaz, схв. заст. гȃз, слн. gás;
Фонетичні та словотвірні варіанти

газа́тор
газа́ція
газифіка́ція
газифікува́ти
газівни́к
газува́ти
Етимологічні відповідники

Слово Мова
газ білоруська
газ болгарська
gas голландська
chaos «хаос» (‹гр. χάος) латинська
газ македонська
gas німецька
gaz польська
газ російська
гȃз сербохорватська
gaz словацька
gás словенська
gaz французька
gaz чеська
гȃз ?

газ (текст.)

фр. gaze «тс.» утворене від назви міста Gaza в Палестині або пов’язане (через ісп. gasa «прозора тонка тканина») з ар. qāzz «шовк», перс. käž «тс.»;
очевидно, через російське і, можливо, польське посередництво запозичено з французької мови;
р. бр. болг. газ, п. gaza, ч. gáza, gáz, слц. слн. gáza, м. газа, схв. гȃз;
Фонетичні та словотвірні варіанти

га́за «вуаль, марля»
Етимологічні відповідники

Слово Мова
qāzz «шовк» арабська
газ білоруська
газ болгарська
газа македонська
käž «тс.» перська
gaza польська
газ російська
гȃз сербохорватська
gáza словацька
gáza словенська
gaze «тс.» (через ісп. gasa «прозора тонка тканина») французька
gáza чеська
gáz чеська

гас «горюча рідина»

результат скорочення англ. gas-oil «гас» (букв, «світильногазова нафта»), утвореного з gas «гас, світильний газ» і oil «олія; нафта», яке має те саме походження, що й укр. олі́я;
бр. га́за «гас», п. [gaz] «нафта», [gas, gaza] «тс.», болг. газ «гас», м. гас, схв. [гȃс] «тс.»;
Фонетичні та словотвірні варіанти

газ
газ «гасова лампа»
ґаз
га́за
ґа́за «тс.»
газни́ця «гасова лампа»
га́сівка «тс.; гасова плита, гасова пічка»
га́сни́к «гасова лампа; [каганець Mo; банка на гас]»
га́сни́ця «тс.; банка на гас»
гасо́к «каганець»
гасу́ля «тс.»
Етимологічні відповідники

Слово Мова
gas-oil «гас» (букв, «світильногазова нафта») англійська
га́за «гас» білоруська
газ «гас» болгарська
гас македонська
gaz «нафта» польська
гȃс «тс.» сербохорватська
олі́я українська
gas «тс.» українська
gaza «тс.» українська
gas «гас, світильний газ» ?
oil «олія; нафта» ?

гуза́ «корма, задня частина човна; зад»

псл. *gǫzъ (*gǫzrъ) і, можливо, *guzъ;
у разі припущення варіанта псл. *guzъ етимологічно ототожнюється з п. guz, укр. ґудз та їх відповідниками в інших мовах;
сюди ж лит. [gunžỹs] «воло», прус. gunsix «ґуля», можливо, також гр. γόγγρος «наріст на дереві», γογγύλος «круглий», дісл. kokkr «грудка»;
деякі дослідники (Zubatý St. a čl. II 38–39; Machek ESJČ 193; Skok I 640) тотожність псл. *gǫzъ і *guzъ заперечують;
р. гуз «нижня частина снопа; окоренок дерева», гу́зно «зад», бр. гуз, др. гузно, п. [guza] «зад, тил», ч. huzo «куприк у птаха», слц. húzriť sa «неспокійно сидіти, соватись», вл. huzać so «тс.», болг. [гъз] «задок воза», гъ́зер «зад», м. газ «зад», схв. гŷз «зад», гу́за «тс.», слн. góza, gúza «тс.»;
Фонетичні та словотвірні варіанти

гу́зеро
гу́зєр «окоренок дерева; нижня частина снопа; місце, де завʼязаний мішок; основа, низ»
гузєрува́ти «обрізати під корінь»
гузи́рь
гузи́ця «зад Г, Ж; сидіння (стільця) Ж»
гузи́чний «відхідниковий, анальний»
гузі́вка «зад»
гузі́вник «закруглена частина гармати»
гу́зір «тс.»
гу́зіринє «залишки снопа після обмолоту»
гу́зка «тупий кінець яйця; задок птаха; нижня частина очіпка»
гу́зли «кальсони»
гузна́тий «товстозадий»
гузни́ця
гу́зно «тс.»
гузня́йка «зад»
гузня́нка «пряма кишка»
гузо́к «задня тупа частина»
межигу́ззя «задня частина промежини»
о́гузка «задня частина чогось»
огу́зкуватий
огу́зок
при́гузок «зад»
узерови́ння «кінець снопа»
Етимологічні відповідники

Слово Мова
гуз білоруська
гъз «задок воза» болгарська
huzać so «тс.» верхньолужицька
γόγγρος «наріст на дереві» грецька
kokkr «грудка» давньоісландська
гузно давньоруська
gunžỹs «воло» литовська
газ «зад» македонська
guz польська
guza «зад, тил» польська
*gǫzъ (*gǫzrъ) праслов’янська
*guzъ праслов’янська
*gǫzъ праслов’янська
gunsix «ґуля» прусська
гуз «нижня частина снопа; окоренок дерева» російська
гŷз «зад» сербохорватська
húzriť sa «неспокійно сидіти, соватись» словацька
góza «тс.» словенська
gúza «тс.» словенська
ґудз українська
гу́зно «зад» українська
гъ́зер «зад» українська
гу́за «тс.» українська
huzo «куприк у птаха» чеська
*guzъ ?
γογγύλος «круглий» ?

розгаса́ти «розм’якати, розпускатися, розмерзатися»

можна припустити також зв’язок з укр. гаси́ти у застосуванні цього виразу до гасіння вапна, яке від додавання води набрякає і розм’якає;
може бути зіставлене з болг. разга́звам «розтоптую щось, ідучи по ньому», га́зя «ходжу по воді, болоту, траві, переходжу вбрід; топчу, мну ногами», м. гази «тс.» (3 ос. одн.), разгазува «роздавлює; утоптує дорогу в снігу», схв. га̑з «брід», га̏зити «ступати, топтати; йти вбрід», ра̀згазити «розім’яти, розтоптати», слн. gáz «стежка по снігу», gáziti «пробиратися, йти по снігу»;
неясне;
Етимологічні відповідники

Слово Мова
разга́звам «розтоптую щось, ідучи по ньому» болгарська
га́зя «ходжу по воді, болоту, траві, переходжу вбрід; топчу, мну ногами» болгарська
гази «тс.» (3 ос. одн.) македонська
разгазува «роздавлює; утоптує дорогу в снігу» македонська
га̑з «брід» сербохорватська
га̏зити «ступати, топтати; йти вбрід» сербохорватська
ра̀згазити «розім’яти, розтоптати» сербохорватська
gáz «стежка по снігу» словенська
gáziti «пробиратися, йти по снігу» словенська
гаси́ти українська
Етимологічний словник української мови Інституту мовознавства ім. О.О. Потебні НАН України