ВІТКИ — ЕТИМОЛОГІЯ
ЗМІСТ
ві́тка «їдкий осад від спаленого паперу, що використовується для лікування сухого лишая; сік пересмаженого конопляного сім’я, що використовується для лікування шолудів»
можливо, результат видозміни укр. *відка, похідного від вода́ і паралельного р. во́дка, п. wódka «горілка; лікувальна або технічна рідина»;
р. [ви́дка], п. [widka] – з української мови;
р. [ви́тка, (ви́дка)] «брудний і смердючий перший перегін горілки», п. [witka, widka] «продукт першої дистиляції»;
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| wódka «горілка; лікувальна або технічна рідина» | польська |
| widka | польська |
| witka «продукт першої дистиляції» | польська |
| widka «продукт першої дистиляції» | польська |
| во́дка | російська |
| ви́дка | російська |
| ви́тка «брудний і смердючий перший перегін горілки» (ви́дка)] | російська |
| *відка | українська |
| вода́ | ? |
ви́тютень «лісовий голуб, Columba palumbus L.»
не зовсім ясне;
пов’язувалося з ві́тка (Горяев 479);
можливо, що назва має звуконаслідувальне походження;
р. витю́тень, [ветю́тень, вятю́тень, вети́тин, вити́тин, ветю́к, ветю́г], бр. вяхі́р, [вяцю́х, вяту́х, вя́ціцінь, вяцю́ціль] «тс.»;
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| вяхі́р | білоруська |
| витю́тень | російська |
| ветю́тень | українська |
| вятю́тень | українська |
| вети́тин | українська |
| вити́тин | українська |
| ветю́к | українська |
| ветю́г | українська |
| вяцю́х | українська |
| вяту́х | українська |
| вя́ціцінь | українська |
| вяцю́ціль «тс.» | українська |
| ві́тка | ? |
віть «гілка»
іє. *uei-t-, *uoi-t- «прут, лоза», похідне від *uеі- «вити, крутити»;
двн. wīda «верба», нвн. Weide «тс.», дінд. vētasáḥ «вид лози, Calamus rotang», ав. vaēitі «верба», перс. bīd «верба»;
псл. větь, větvь, vitь;
споріднене з прус. witwan «верба», лит. vytìs «лоза, прут», гр. οἰσος, οισύο «лоза», ἰτέα «верба», лат. vītis «лоза»;
р. ветвь, бр. ве́цце, др. вѣтвь, п. wić «прут, гілка, віха, виноградна лоза», ч. větev, větka, болг. поет. ве́тва, стсл. вѣтвь;
Фонетичні та словотвірні варіанти
ві́та
віти́стий
ві́тка
ві́тник
«вітка; віник»
ві́ття
ві́тьва
«тс.»
ро́звіт
«розгалуження»
розві́твитися
«розгалузитися»
розвіти́стий
«гіллястий»
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| vaēitі «верба» | авестійська |
| ве́цце | білоруська |
| ве́тва | болгарська |
| οἰσος | грецька |
| wīda «верба» | давньоверхньонімецька |
| vētasáḥ «вид лози, Calamus rotang» | давньоіндійська |
| вѣтвь | давньоруська |
| *uei-t- | індоєвропейська |
| vītis «лоза» | латинська |
| vytìs «лоза, прут» | литовська |
| Weide «тс.» | нововерхньонімецька |
| bīd «верба» | перська |
| wić «прут, гілка, віха, виноградна лоза» | польська |
| větь | праслов’янська |
| witwan «верба» | прусська |
| ветвь | російська |
| вѣтвь | старослов’янська |
| větev | чеська |
| větka | чеська |
| *uoi-t- «прут, лоза» | ? |
| *uеі- «вити, крутити» | ? |
| větvь | ? |
| vitь | ? |
| οισύο «лоза» | ? |
| ἰτέα «верба» | ? |
| ве́тва | ? |
навіть «віха, мала смерічка як знак, що в даному місці не дозволяється пасти»
очевидно, пов’язане з віть «гілка», ві́тка «тс.»;
первісно такий знак міг робитися у вигляді прикріпленої до чогось гілки;
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| віть «гілка» | українська |
| ві́тка «тс.» | українська |
Етимологічний словник української мови Інституту мовознавства ім. О.О. Потебні НАН України