ВІСІМ — ЕТИМОЛОГІЯ
ЗМІСТ
ві́сім
пел. *osmb «вісім», утворене від порядкового числівника osmъ› «восьмий» подібно до šestь «шість» від šestъ «шостий», devętь «дев’ять» від devętъ «дев’ятий»;
споріднене з лит. aštuonì, лтс. aštuôņi, дінд. aṣṭau, aṣṭa, ав. ašta, вірм. uť, гр. ὀκτώ, лат. octō, гот. ahtāu, дісл. átta, дангл. ahta, eahta, œhte, англ. eight, нвн. acht, ірл. ocht, tox. A okät «тс.»;
іє. *oḱtō(u) «вісім», очевидно, утворене з *о (‹*ambhi) kut-ou «обидві четвірки» або є двоїною від *oketā «борона» (букв. «чотиризуба»);
р. во́семь, бр. во́сем, др. осмь, п. osiem, ч. osm, слц. osem, вл. wosom, нл. wosym, полаб. vüsëm, болг. Осем, м. осум, схв. осам, слн. ósem, стел. ocMk;
Фонетичні та словотвірні варіанти
ві́сімка
вісьмери́к
вісьми́на
восьма́ка
восьмери́к
восьмери́чний
восьмерни́й
во́сьмеро
восьмерува́ти
«розрізувати на вісім частин»
восьме́тики
«вила на вісім ріжків»
во́сьмий
восьми́на
восьму́ха
восьму́шка
освірня́
«тс.»
осмірня́
«восьмибічний корпус; восьмикутне склепіння»
увісьмо́х
уво́сьмеро
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| ašta | авестійська |
| eight | англійська |
| во́сем | білоруська |
| Осем | болгарська |
| wosom | верхньолужицька |
| uť | вірменська |
| ahtāu | готська |
| ὀκτώ | грецька |
| ahta | давньоанглійська |
| aṣṭau | давньоіндійська |
| átta | давньоісландська |
| осмь | давньоруська |
| ocht | ірландська |
| octō | латинська |
| aštuôņi | латиська |
| aštuonì | литовська |
| осум | македонська |
| wosym | нижньолужицька |
| acht | нововерхньонімецька |
| vüsëm | полабська |
| osiem | польська |
| во́семь | російська |
| осам | сербохорватська |
| osem | словацька |
| ósem | словенська |
| osm | чеська |
| *osmb «вісім» | ? |
| osmъ› «восьмий» | ? |
| šestь «шість» | ? |
| šestъ «шостий» | ? |
| devętь «дев’ять» | ? |
| devętъ «дев’ятий» | ? |
| aṣṭa | ? |
| eahta | ? |
| œhte | ? |
| A okät «тс.» | ? |
| *oḱtō(u) «вісім» | ? |
| k «обидві четвірки» (‹*ambhi) | ? |
| *oketā «борона» (букв. «чотиризуба») | ? |
| ocMk | ? |
окта́ва «(муз.) восьмий тон діатонічної гами; звуковий інтервал з восьми тонів; (літ.) восьмирядкова строфа»
запозичення з латинської мови;
лат. octāva «восьма (частина)» є формою жін. р. до octāvus «восьмий», пов’язаного з octō «вісім», спорідненим з гр. ὀκτώ дінд. аṣṭā́, аṣṭau, гот. ahtau «тс.», псл. osmь, укр. ві́сім;
р. болг. м. схв. окта́ва, бр. акта́ва, п. вл. oktawa, ч. слц. слн. oktáva;
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| акта́ва | білоруська |
| окта́ва | болгарська |
| oktawa | верхньолужицька |
| ahtau «тс.» | готська |
| ὀκτώ | грецька |
| аṣṭā́ | давньоіндійська |
| octāva «восьма (частина)» | латинська |
| окта́ва | македонська |
| oktawa | польська |
| osmь | праслов’янська |
| до octāvus «восьмий» | російська |
| окта́ва | російська |
| окта́ва | сербохорватська |
| oktáva | словацька |
| oktáva | словенська |
| ві́сім | українська |
| oktáva | чеська |
| до octāvus «восьмий» | ? |
| octō «вісім» | ? |
осми́чи «вісім разів»
похідне утворення від *осм(ь), давньої звукової форми числівника ві́сім, за зразком прислівників двічі, тричі;
пор. [осма́чка] «восьма частина» Пі;
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| *осм(ь) | ? |
| ві́сім | ? |
| двічі | ? |
| тричі | ? |
| осма́чка «восьма частина» | ? |
Етимологічний словник української мови Інституту мовознавства ім. О.О. Потебні НАН України