ВІСНА — ЕТИМОЛОГІЯ

вісь

псл. osь;
споріднене з лит. ašìs «вісь», лтс. ass, прус. assis, дінд. ákṣa-, ав. aša-, лат. axis «вісь», гр. ἄξων, двн. ahsa, нвн. Achse «тс.», ірл. aiss «віз»;
від іє. *aĝ- «гнати, рухати»;
р. др. ось, бр. вось, п. oś, ч. ст. слц. os, вл. wóska, нл. wos, woska, полаб. vüs (vis), болг. ос, схв. ôс, слн. ós, стсл. ось;
Фонетичні та словотвірні варіанти

ві́сни́й
ві́сник «струг, ніж вісний»
вісня́к «тс.»
осьови́й
о́ся «вісь»
підві́сник (тех.)
Етимологічні відповідники

Слово Мова
aša- авестійська
вось білоруська
ос болгарська
wóska верхньолужицька
ἄξων грецька
ahsa давньоверхньонімецька
ákṣa- давньоіндійська
ось давньоруська
*aĝ- «гнати, рухати» індоєвропейська
aiss «віз» ірландська
axis «вісь» латинська
ass латиська
ašìs «вісь» литовська
wos нижньолужицька
woska нижньолужицька
Achse «тс.» нововерхньонімецька
vüs (vis) полабська
польська
osь праслов’янська
assis прусська
ось російська
ôс сербохорватська
os словацька
ós словенська
ось старослов’янська
os чеська
os ?
Етимологічний словник української мови Інституту мовознавства ім. О.О. Потебні НАН України