ВІРЬОВКА — ЕТИМОЛОГІЯ

очевидно, запозичення з російської мови;

р. верёвка є прямим відповідником укр. [вере́вка], верве́чка;

запозичення з французької мови: фр. aorte походить від лат. aorta, що зводиться до гр. ἀορτή «бронхи, аорта», похідного від етимологічно неясного дієслова ἀείρω «прив’язую», можливо, спорідненого з лтс. vērt «відчиняти (двері), втягати (нитку)», лит. virvė «мотузка», укр. вірьовка;

р. бр. болг. м. ао́рта, п. ч. слц. вл. aorta, схв. áōрта, слн. aórta;

очевидно, видозмінене запозичення з німецької мови;

н. Verbánd «пов’язка; скріплення» є похідним від дієслова verbínden, утвореного з префікса ver-, спорідненого з псл. *реr-, укр. пере-, і дієслова binden «в’язати»;

звучання вірва́нт могло виникнути внаслідок семантичних асоціацій із словами вірве́чка, вірьо́вка;