ВІРОГІДНИЙ — ЕТИМОЛОГІЯ
вірогі́дний
калька п. wiarogodny, wiarygodny (пор. ч. věrohodný), що, в свою чергу, скальковане з лат. fidē dīgnus «віри гідний, віри достойний»;
бр. вераго́дны;
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| вераго́дны | білоруська |
| fidē dīgnus «віри гідний, віри достойний» | латинська |
| wiarogodny | польська |
| wiarygodny (пор. ч. věrohodný) | ? |
Етимологічний словник української мови Інституту мовознавства ім. О.О. Потебні НАН України