ВІНИКИ — ЕТИМОЛОГІЯ

псл. věnikь пов’язане, очевидно, з věnъкъ «вінок» і viti «вити»;

виводилось також від vějati «віяти» (Mikl. EW 389) і від věja «гілка» (Machek ESJČ 683);

р. ве́ник, бр. ве́нік, др. вѣникъ «в’язка прутиків», п. [wienik], ч. věník, слн. venik, стсл. вѣникъ «галузка»;

очевидно, похідні утворення від псл. věja «вітка, гілка», пов’язаного з větъvь «гілка» і, можливо, з дінд. vajā «тс.»;

об’єднання значень «вітка» і «віник» є, мабуть, наслідком взаємодії слів різного походження ві́йник і ві́ник;

ч. vějík «прутик», слн. véjnik «зв’язка прутиків»;