ВІЙТУВАТИ — ЕТИМОЛОГІЯ
війт «сільський староста»
через польське посередництво або й безпосередньо запозичено з середньоверхньонімецької мови;
свн. vog(e)t «наглядач, правитель» походить від лат. (ad)vocātus «судовий оборонець, захисник»;
р. діал. бр. войт, п. wójt;
Фонетичні та словотвірні варіанти
війте́нко
війти́ха
війті́вна
війті́вство
війті́вщина
війтува́ти
віт
войтъ
«голова самоврядування в місті з німецьким правом; голова міського суду»
(1359)
завійтува́тися
«зазнатися, будучи війтом»
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| войт | білоруська |
| wójt | польська |
| войт | російська |
| vog(e)t «наглядач, правитель» | середньоверхньнімецька |
| войт | ? |
Етимологічний словник української мови Інституту мовознавства ім. О.О. Потебні НАН України