ВІДТІНОК — ЕТИМОЛОГІЯ

тінь

псл. těnь;
загальноприйнятої етимології не має;
більшість дослідників (Черных II 236; Sławski I 100; Rozwadowski Jagić–Festschr. 306–308; Vondrák BB 29, 173–178; Mikkola Ursl. Gr. 66) виводить з *těmnь «темне місце», пов’язуючи з tьma «тьма, пітьма», *tьmьnъ «темний» (ě пояснюється впливом *sěnь «тінь»);
більш переконливою є думка про зв’язок з псл. stěnь «тінь» і sěnь «тс.» (Откупщиков 237–238; Iljinskij AfSlPh 28, 160; Горяев 382; Мельничук Этимология 1984, 139; Brückner 62; Machek ESJČ 578; Mikl. EW 323);
р. тень, бр. цень, п. cień, ч. [tín, tiň], слц. tieň, нл. śěň, слн. ténja, цсл. тѣна;
Фонетичні та словотвірні варіанти

відтіни́ти
відті́нок
ві́дтінь
за́тінка «абажур»
заті́ння
заті́нок «сонячний годинник»
за́тінок
за́тінь «затінок»
на́тінка «відтінок»
на́тінок «тіньове зображення, силует»
отіни́ти
отті́нє «відблиск, слабке світло»
приті́нений
притіни́ти
притінко́вий «сутінковий»
при́тінок «затінок; [півтінь Куз]»
при́тінь «півтінь»
тіни́стий
тіни́ти
тінни́к «тінисте місце; [альтанка, бесідка Шейк]»
ті́нок «тінисте місце»
ті́нявий
тіня́стий
Етимологічні відповідники

Слово Мова
цень білоруська
śěň нижньолужицька
cień польська
těnь праслов’янська
*těmnь «темне місце» праслов’янська
tьma «тьма, пітьма» праслов’янська
*tьmьnъ «темний» (ě пояснюється впливом *sěnь «тінь») праслов’янська
*sěnь праслов’янська
stěnь «тінь» праслов’янська
sěnь «тс.» праслов’янська
тень російська
tieň словацька
ténja словенська
тѣна церковнослов’янська
tín чеська
tiň чеська
Етимологічний словник української мови Інституту мовознавства ім. О.О. Потебні НАН України