ВУСИ — ЕТИМОЛОГІЯ
ЗМІСТ
вус
виводиться також (Трубачев Этимология 1970, 13–14) від іє. *omsos «плече» як назва волосся, що росте до плечей (пор. схв. брк «вус», п. barki «плечі»);
псл. *(v)ǫsъ;
не зовсім ясне;
вважалося спорідненим з прус. wanso «перша борода», дірл. fés «борода», find «волосся», двн. wint- (у wintbrāwa «вія»), гр. ἰονυάς «бородата, кошлата» (про козу);
іє. *uondh=/uendh- (Фасмер IV 169–170; Machek ESJČ 697; БЕР І 214–215; Младенов 94; Brückner 604– 605; Trautmann 341; Frisk I 730);
р. ус, бр. вус, др. усъ, п. wąs, ч. vous, fous, слц. fúz, вл. wusy, полаб. vǫs «борода», болг. въс, слн. vôs;
Фонетичні та словотвірні варіанти
вуса́нь
вуса́рь
вуса́тий
вуса́ч
ву́сик
наву́сся
ус
уса́нь
уса́тий
уса́ч
Етимологічні відповідники
Слово | Мова |
вус | білоруська |
въс | болгарська |
wusy | верхньолужицька |
ἰονυάς «бородата, кошлата» (про козу) | грецька |
wint- (у wintbrāwa «вія») | давньоверхньонімецька |
fés «борода» | давньоірландська |
усъ | давньоруська |
*omsos «плече» | індоєвропейська |
*uondh=/uendh- | індоєвропейська |
vǫs «борода» | полабська |
wąs | польська |
*(v)ǫsъ | праслов’янська |
wanso «перша борода» | прусська |
ус | російська |
fúz | словацька |
vôs | словенська |
vous | чеська |
fous | чеська |
find «волосся» | ? |
ба́ву́са «вуса»
результат контамінації запозиченого з угорської мови ба́юс «вус» і укр. ву́са;
Фонетичні та словотвірні варіанти
ба́ус
«вус»
Іба́вса
«тс.»
Етимологічні відповідники
Слово | Мова |
ву́са | українська |
ба́юс «вус» | ? |
сверби́ву́с «свербигуз, Bunias L.; [шипшина, Rosa canina L. Ме]» (бот.)
результат видозміни форми сверби́гу́з «тс.» через зближення другого компонента з іменником вус;
Фонетичні та словотвірні варіанти
сверби́у́с
«тс.»
Етимологічні відповідники
Слово | Мова |
сверби́гу́з «тс.» | українська |
вус | українська |
ус «вус; [фалда Чаб; деталь воза (перо втулки; заколесник на осі) О]»
у сполученні у́си вилкова́ті (бот.) «вусики рослин» Нед, [уса́ня] «яра остиста, “вусата” пшениця» О, [уса́нь], [уса́тік] (ент.) «золотоочка звичайна, Chrysopa vulgaris Schn.» Дейн, [уса́тка] «пшениця, у якої колоски з остюками» Чаб, [усатько́] «вусань» Чаб, уса́ч «вусань; [(іхт.) сом, Silurus glanis Linnaeus Дейн]; марена, Barbus Cuv.», уса́тий;
псл. *(v)ǫsъ, від якого походить також укр. вус;
р. ус, др. усъ;
Фонетичні та словотвірні варіанти
у́си
«вуса; вид оздоблення жіночого одягу»
(мн.)
Етимологічні відповідники
Слово | Мова |
усъ | давньоруська |
*(v)ǫsъ | праслов’янська |
ус | російська |
вус | українська |
Етимологічний словник української мови Інституту мовознавства ім. О.О. Потебні НАН України