ВТРУТИТИСЯ — ЕТИМОЛОГІЯ
тру́тити «штовхнути, пхнути»
псл. trǫtiti «штовхнути», пов’язане з [*trǫtъ] «натовп, велика кількість»;
р. [трути́ть] «давити, штовхати», др. потручати «бити», п. trącić «штовхнути, стукнути, зачепити, злегка вдарити, ткнути, штурхнути», trącać, ч. [troutiti] «штовхнути», схв. тру̏ћати «кидати, штовхати»;
Фонетичні та словотвірні варіанти
ви́трутити
«виштовхати Ж; вигнати; відібрати»
ви́трутитися
«знесиліти»
витру́чувати
«виштовхувати Ж; виганяти; виривати, відбирати»
ві́дтруть
«болячка, нарив»
відтру́чувати
втру́титися
втрутювати
«втручати»
втруча́ння
втруча́рний
«проникливий; нав’язливий, набридливий»
втруча́тися
втру́чити
«втрутити»
натру́та
«насильство, примус; поштовх»
натру́тство
«нав’язливість»
натру́чувати
«наштовхувати, напихати»
натру́чуватися
«нав’язуватися (комусь)»
потру́тити
«штовхнути; погнати»
потруча́ти
«поштовхати»
потру́чити
«тс.»
розтру́тити
«розштовхати»
розтруча́ти
«тс.»
розтру́чувати
«розштовхувати»
стру́тити си
«відчувати біль усередині (після носіння вантажу)»
(болєчку)] О
тру́нути
«торкнути; штовхнути Куз»
труча́ти
«штовхати, пхати, спихати, відштовхувати»
труча́тися
«штовхатися»
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| потручати «бити» | давньоруська |
| trącić «штовхнути, стукнути, зачепити, злегка вдарити, ткнути, штурхнути» | польська |
| trącać «штовхнути, стукнути, зачепити, злегка вдарити, ткнути, штурхнути» | польська |
| trǫtiti «штовхнути» | праслов’янська |
| *trǫtъ «натовп, велика кількість» | праслов’янська |
| трути́ть «давити, штовхати» | російська |
| тру̏ћати «кидати, штовхати» | сербохорватська |
| troutiti «штовхнути» | чеська |
Етимологічний словник української мови Інституту мовознавства ім. О.О. Потебні НАН України