ВРАТА — ЕТИМОЛОГІЯ

воро́та

псл. *vorta, мн. від *vorto, пов’язаного з дієсловом *ver-ti «запирати» і іменником vorъ «огорожа»;
споріднене з лит. vartai (мн.) «ворота», лтс. vārti «тс.», прус. warto «двері», дангл. weorð, worð «загорожа будинку, двір, вулиця», алб. vathë «загорожа; двір; обора, кошара», тох. В wärto, warto- «сад, гай», дінд. vṛti-«тин, загорожа»;
р. воро́та, бр. варо́ты, др. ворота, п. вл. нл. wrota, ч. vrata, слц. vráta, болг. врата́ «двері», м. врата «тс.», схв. вра́та, слн. vráta «двері; ворота», стсл. врата;
Фонетичні та словотвірні варіанти

воріте́нний «охоронник воріт»
ворі́тний
ворі́тник «тс.»
ворі́тниця «одна з двох половин воріт; ворітний стовп»
ворі́тня «тс.»
ворі́ття «ворота, місце при воротах»
ворі́тця́ «хвіртка»
ворота́р
воротни́к
воро́тниця «поріг під воротами Я; ворота, плетені з пруття»
воро́тній
підворі́тний
підворі́ття
Етимологічні відповідники

Слово Мова
vathë «загорожа; двір; обора, кошара» албанська
варо́ты білоруська
врата́ «двері» болгарська
wrota верхньолужицька
weorð давньоанглійська
vṛti- «тин, загорожа» давньоіндійська
ворота давньоруська
vārti «тс.» латиська
vartai «ворота» (мн.) литовська
врата «тс.» македонська
wrota нижньолужицька
wrota польська
*vorta праслов’янська
warto «двері» прусська
воро́та російська
вра́та сербохорватська
vráta словацька
vráta «двері; ворота» словенська
врата старослов’янська
vrata чеська
від ?
*ver-ti «запирати» ?
vorъ «огорожа» ?
worð «загорожа будинку, двір, вулиця» ?
В ?
warto- «сад, гай» ?
Етимологічний словник української мови Інституту мовознавства ім. О.О. Потебні НАН України