ВОРОНОЙ — ЕТИМОЛОГІЯ
ворони́й «кольору воронячого крила, чорний з металевим полиском»
псл. *vornъ(jь) «тс.», утворене від *ѵornъ «ворон» за подібністю до його кольору;
р. вороно́й, бр. вараны́, др. вороныи, п. wrony, ч. слц. vraný, болг. м. вран, схв. врȃн, слн. vrán, vránji, цсл. враныи «тс.»;
Фонетичні та словотвірні варіанти
вороне́ць
«кінь вороної масті»
ворони́ло
«сіль для воронування»
воронува́ти
«чорнити метал»
воронько́
«тс.»
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| вараны́ | білоруська |
| вран | болгарська |
| вороныи | давньоруська |
| вран | македонська |
| wrony | польська |
| *vornъ(jь) «тс.» | праслов’янська |
| вороно́й | російська |
| врȃн | сербохорватська |
| vraný | словацька |
| vrán | словенська |
| vránji | словенська |
| враныи «тс.» | церковнослов’янська |
| vraný | чеська |
| *ѵornъ «ворон» | ? |
Етимологічний словник української мови Інституту мовознавства ім. О.О. Потебні НАН України