ВОРИНА — ЕТИМОЛОГІЯ

запозичення з середньоверхньонімецької мови;

свн. burgemeister «начальник городян», bürgemeister, burgermeister, bürgermeister «тс.» складається з іменників burger (bürger) «городянин», пов’язаного з двн. burgāri, дангл. burgware «тс.», утворених з основ іменників burg «місто, укріплення», спорідненого з н. Berg «гора», укр. бе́рег, і двн.-wari «житель, мешканець, (ст.) захисник», спорідненого з н. wehren «захищати», укр. вори́на «жердина для загорожі», та meister «майстер, вчитель, хазяїн», пов’язаного з лат. magister «начальник, керівник, учитель»;

виводиться також (Фасмер І 244) від гол. burgemeester;

р. бургоми́стр, бр. бургамі́стр, п. burgmistrz, вл. [burgermištr, byrgermejstar, burgarmajstar], болг. бу́ргмайстер, (заст.) бу́ргмистър;

псл. vor-/ver«запирати, замикати»;

споріднене з верея, лит. varas «лата частоколу», apìvaras «загорода для худоби», гот. warjan «захищатися, оборонятися», дісл. verja «тс.», дангл. werian «зводити греблю», дфриз. wera «перечити; забороняти», днн. werian, двн. werren, weren, нвн. wehren «тс.», дісл. vǫr «загорожа», англ, weir «гребля, дамба», оск. veru «ворота»;

іє. *uer- «замикати, боронити, закривати»;

р. [вор] «частокіл», [во́ры] «кілля, палі», бр. [вор] «хлів», др. воръ «огорожа, огороджене місце», пор. стсл. вьрѫ, врѣти «закривати, замикати»;

результат фонетичної видозміни форми [вори́на] «тс.»;

пор. [вірли́нє] «кілля»;