ВОНЯТИ — ЕТИМОЛОГІЯ

за іншим припущенням (Brückner ZfSlPh 2, 309; Machek ESJČ 704; БЕР І 176), псл. *vonja походить від гіпотетичного *[v]odnja, яке зіставляється з лит. úosti «нюхати» і лат. odor «запах»;

пор. семантичну паралель в українській мові: дух – ди́хати і дух «запах», духи́ «парфуми»;

споріднене з дінд. ániti «дихає», гр. ἄνεμος «вітер, подув», лат. animus «дух», гот. us-anan «видихати», сірл. anāl «дихання»;

псл. vonjati, очевидно, похідне від *vonja (‹*onja) «запах»;

р. воня́ть, бр. [ване́ць], п. wonieć «пахнути», ч. voněti, слц. voňať, вл. wonjeć, нл. wonjaś «тс.», болг. воня́ «смердіти», схв. вòњати «пахнути; нюхати», слн. vonjáti «пахнути», цсл. воɴгати «тс.»;

запозичення з французької мови;

фр. anémone походить від гр. ἀνεμώνη «анемона», пов’язаного з ἀνεμος «вітер», спорідненим з дінд. ánіlaḥ «тс.», ániti «дихає», лат. animus «душа, дух», псл. vonja «запах», укр. воня́ти;

грецька назва зумовлена тим, що час цвітіння рослини збігається з періодом вітрів, або тим, що тонке стебло її хитається від будь-якого вітру;

р. анемо́н, анемо́на, бр. болг. анемо́на, n. anemon, ч. anemónka, слц. anemonka, слн. anemóna;

похідне утворення від воня́ти «видавати запах», про що свідчать і інші назви цієї рослини кади́ло, медуни́ця;

назва зумовлена різко неприємним запахом м’яса одуда і його неохайного гнізда;

похідне утворення від воняти;

результат контамінації слів [вомітува́ти, вомі́ти] і воня́ти (див.);

псл. *ǫxati, утворення якого пояснюється впливом слова duxati «дихати, дути»;

розглядається як споріднене з псл. *vonja (‹*onja) «запах», від якого походить псл. vonjati, укр. воня́ти (Фасмер III 93, проти Brückner 604);

р. -уха́ть (у благоуха́ть), п. wąchać «нюхати», болг. въх «запах», въ́хав «пахучий, духмяний, запашний», слн. vóhati «пахнути», р.-цсл. оухати «тс.»;