ВОЛОТІ — ЕТИМОЛОГІЯ

во́лот «колос; мітелка проса або вівса»

псл. *voltъ/*voltь;
споріднене з лит. váltis «колос вівса, мітелка», прус. wolti «колос», дірл. folt «волос», гр. λάσιος «волосатий», можливо, також двн. wald «ліс», нвн. Wald «тс.»;
р. во́лоть, п. włoć prosiana (бот.) «золотушник, Solidago», ч. (v)lat «мітелка рослини», слц. lata «тс.», схв. влȃт «колос», слн. lát «мітелка, колос»;
Фонетичні та словотвірні варіанти

воло́та
волоти́стий «колосистий (про просо, овес)»
во́лотко
воло́ття́ «колоски проса або вівса, мітелки кукурудзи»
во́лоть
Етимологічні відповідники

Слово Мова
λάσιος «волосатий» грецька
wald «ліс» давньоверхньонімецька
folt «волос» давньоірландська
váltis «колос вівса, мітелка» литовська
Wald «тс.» нововерхньонімецька
włoć prosiana «золотушник, Solidago» (бот.) польська
*voltъ/*voltь праслов’янська
wolti «колос» прусська
во́лоть російська
влȃт «колос» сербохорватська
lata «тс.» словацька
lát «мітелка, колос» словенська

ве́лет

зіставлялося з слат. Veletabi, назвою західнослов’янського племені у Мекленбурзі (Mikl. EW 394, за Шафариком), з лат. valēre «бути сильним» (Walde –Hofm. II 464; Fick І 541), з дірл. flaith «володіння» (Schachmatow AfSlPh 33, 87–89), з псл. *voldti «володіти», лит. veldeti «тс.», valdýti «керувати» (Критенко Вступ 520) та ін;
можливо, пов’язане з стсл. велии, укр. вели́кий (Brückner AfSlPh 42, 138);
загальноприйнятої етимології не має;
р. [ве́лет, волот], бр. во́лат «богатир», др. волотъ;
Фонетичні та словотвірні варіанти

ве́лень
велете́нський
ве́летень
ве́летка
ве́летній
вели́нний «дуже великий»
ве́лит
ве́литень
вели́тський
Етимологічні відповідники

Слово Мова
во́лат «богатир» білоруська
flaith «володіння» давньоірландська
волотъ давньоруська
valēre «бути сильним» латинська
veldeti «тс.» литовська
ве́лет російська
Veletabi середньолатинська
велии старослов’янська
вели́кий українська
волот українська
*voldti «володіти» ?
valdýti «керувати» ?

наволоч «золотушник, Solidago virga aurea L.» (бот.)

п. nawłoć, włoć «тс.» споріднене з укр. во́лоть;
польська назва зумовлена волотистою формою суцвіття золотушника;
видозмінене запозичення з польської мови;
Фонетичні та словотвірні варіанти

наволос «тс.»
Етимологічні відповідники

Слово Мова
nawłoć польська
włoć «тс.» польська
во́лоть українська

ро́звлать «щучник дернистий, Deschampsia caespitosa (L.) P. Beauv. (Aira caespitosa) L.» (поде́рниця)] (бот.)

не зовсім ясне утворення з префікса роз- і неповноголосної форми влать чеського або словацького походження, якій відповідає укр. во́лоть;
назва зумовлена тим, що суцвіття цієї рослини утворюють розложисту мітелку, волоть;
Етимологічні відповідники

Слово Мова
влать українська
во́лоть українська

па́молоток «волоть, суцвіття у вигляді мітелки»

неясне, можливо, давніше *паволоток, похідне від во́лоть;
Етимологічні відповідники

Слово Мова
*паволоток українська
во́лоть українська
Етимологічний словник української мови Інституту мовознавства ім. О.О. Потебні НАН України