ВОЛОТІ — ЕТИМОЛОГІЯ
ЗМІСТ
во́лот «колос; мітелка проса або вівса»
псл. *voltъ/*voltь;
споріднене з лит. váltis «колос вівса, мітелка», прус. wolti «колос», дірл. folt «волос», гр. λάσιος «волосатий», можливо, також двн. wald «ліс», нвн. Wald «тс.»;
р. во́лоть, п. włoć prosiana (бот.) «золотушник, Solidago», ч. (v)lat «мітелка рослини», слц. lata «тс.», схв. влȃт «колос», слн. lát «мітелка, колос»;
Фонетичні та словотвірні варіанти
воло́та
волоти́стий
«колосистий (про просо, овес)»
во́лотко
воло́ття́
«колоски проса або вівса, мітелки кукурудзи»
во́лоть
Етимологічні відповідники
Слово | Мова |
λάσιος «волосатий» | грецька |
wald «ліс» | давньоверхньонімецька |
folt «волос» | давньоірландська |
váltis «колос вівса, мітелка» | литовська |
Wald «тс.» | нововерхньонімецька |
włoć prosiana «золотушник, Solidago» (бот.) | польська |
*voltъ/*voltь | праслов’янська |
wolti «колос» | прусська |
во́лоть | російська |
влȃт «колос» | сербохорватська |
lata «тс.» | словацька |
lát «мітелка, колос» | словенська |
ве́лет
зіставлялося з слат. Veletabi, назвою західнослов’янського племені у Мекленбурзі (Mikl. EW 394, за Шафариком), з лат. valēre «бути сильним» (Walde –Hofm. II 464; Fick І 541), з дірл. flaith «володіння» (Schachmatow AfSlPh 33, 87–89), з псл. *voldti «володіти», лит. veldeti «тс.», valdýti «керувати» (Критенко Вступ 520) та ін;
можливо, пов’язане з стсл. велии, укр. вели́кий (Brückner AfSlPh 42, 138);
загальноприйнятої етимології не має;
р. [ве́лет, волот], бр. во́лат «богатир», др. волотъ;
Фонетичні та словотвірні варіанти
ве́лень
велете́нський
ве́летень
ве́летка
ве́летній
вели́нний
«дуже великий»
ве́лит
ве́литень
вели́тський
Етимологічні відповідники
Слово | Мова |
во́лат «богатир» | білоруська |
flaith «володіння» | давньоірландська |
волотъ | давньоруська |
valēre «бути сильним» | латинська |
veldeti «тс.» | литовська |
ве́лет | російська |
Veletabi | середньолатинська |
велии | старослов’янська |
вели́кий | українська |
волот | українська |
*voldti «володіти» | ? |
valdýti «керувати» | ? |
наволоч «золотушник, Solidago virga aurea L.» (бот.)
п. nawłoć, włoć «тс.» споріднене з укр. во́лоть;
польська назва зумовлена волотистою формою суцвіття золотушника;
видозмінене запозичення з польської мови;
Фонетичні та словотвірні варіанти
наволос
«тс.»
Етимологічні відповідники
Слово | Мова |
nawłoć | польська |
włoć «тс.» | польська |
во́лоть | українська |
ро́звлать «щучник дернистий, Deschampsia caespitosa (L.) P. Beauv. (Aira caespitosa) L.» (поде́рниця)] (бот.)
не зовсім ясне утворення з префікса роз- і неповноголосної форми влать чеського або словацького походження, якій відповідає укр. во́лоть;
назва зумовлена тим, що суцвіття цієї рослини утворюють розложисту мітелку, волоть;
Етимологічні відповідники
Слово | Мова |
влать | українська |
во́лоть | українська |
па́молоток «волоть, суцвіття у вигляді мітелки»
неясне, можливо, давніше *паволоток, похідне від во́лоть;
Етимологічні відповідники
Слово | Мова |
*паволоток | українська |
во́лоть | українська |
Етимологічний словник української мови Інституту мовознавства ім. О.О. Потебні НАН України