ВОЛОС — ЕТИМОЛОГІЯ

споріднене з ав. varəsa«волосся людей, шерсть тварин», дперс. vars «волосся», дінд. válsá- «гілка», лит. valaĩ «волосся з кінського хвоста», гр. ουλος «кучерявий»;

псл. volsъ;

р. во́лос, бр. во́лас, др. волосъ, п. вл. нл. włos, ч. слц. vlas, полаб. vlås, болг. м. влас, схв. влȃс, слн. lás, стсл. власъ;

якщо назви богів Стрибо́г і Перу́н мають відповідності в інших індоєвропейських мовах, то ім’я Во́лос/Ве́лес є виключно слов’янським терміном, утвореним, очевидно, від псл. *vels-/*vols-, пов’язаного з *volstь «власть, влада», *volděti «володіти»;

ряд учених розрізняли імена Во́лос і Ве́лес і вважали їх назвами різних богів (Фасмер І 287), але більше підстав вважати їх варіантами одного імені бога, якому стародавні слов’яни приписували мирні, господарські функції;

р. Во́лос, Ве́лес, др. Волосъ, Велесъ «тс.»;

запозичення з старослов’янської мови;

стсл. власѣница (як і болг. власени́ца, м. власеница) пов’язане з іменником власъ (власѣнъ «волосяний»), якому відповідає укр. во́лос (див.);

р. власяни́ца, др, власяница «тс.»;

інші дослідники (Lidén Arm. Stud. 100) зближують волокно́ з во́лос;

споріднене з дінд. valká- «лико», гр. λάχνος «шерсть, вовна», λάχνη «тс.», дангл. wlóh «волокно, пасмо»;

псл. *ѵоlkъno з іє. *́uol-k-, звідки також волокти́;

р. волокно́, бр. валакно́, п. włókno, ч. слц. слн. vlákno, вл. нл. włokno, болг. влакно́, м. схв. влáкно;

похідне утворення від во́лос;

ця трав’яниста рослина з родини злаків названа так за волотисті суцвіття;

остаточно не з’ясоване;

пов’язувалося з етнонімом воло́х (Miki. EW 394), з апелятивом во́лос, оскільки Плеяди ще називаються волося́нка (Фасмер І 343), хоча цей зв’язок, очевидно, вторинний, з ім’ям слов’янського бога Волоса, однак стосунок між псл. *Volsb «Волос» і терміном Волосожа́р залишається нез’ясованим;

р. Волосожа́ры «Плеяди», др. Волосыни, Власожельць, Власожелищи, Власожалиця «тс.», м. Власи, схв. Влашићи;

назви мотивуються, можливо, тим, що в сезон линяння рогатої худоби і коней ці пташки чи, може, деякі з них сідають на тварин і клюють волосся (шерсть) для гнізда;

похідні утворення від во́лос;

р. [волося́нка] «лісова пташка, що в’є гніздо з волосся тварин», бр. валася́нка «кропив’янка, Sylvia»;

псл. *volxa «хутро, шкура», споріднене з волос, волокно́ (Фасмер І 345);

x у псл. *volxa могло бути емфатичне і тим самим служити для відрізнення від *ѵоlsъ «волос»;

р. [воло́ха] «шкіра, шкура», п. włochaty «волохатий», [włochacz] «ведмідь»;

запозичення з іранських мов;

неправильно зіставлялося з лит. vars «пасмо вовни, волосся» (Mikl. EW 384), яке тепер саме́ розглядається (Fraenkel 1202) як похідне від бр. [во́рса] «вовна» (первісно, мабуть, «ворса»);

ав. varǝsa «волосся», сперс. vars, перс. gars «тс.» споріднені з псл. *volsb, укр. во́лос;

р. ворс, во́рса, бр. ворс;

малопереконлива думка (Machek ESJČ 335; Holub – Kop. 207) про походження шляхом метатези з давнішого *koslo-i-, з якого виводиться й двн. hasal «ліщина»;

пропонувалась праформа іє. *vlēk’-, y зв’язку з чим пов’язувалося з псл. *volsъ, укр. во́лос (Scheftelowitz KZ 58, 132);

псл. lěsa «плетінка з гілок, прутів, клітка, плетена огорожа, пліт»;

дальші зв’язки неясні;

зіставляється з лтс. lę͂sa «рослини, сплутані на поверхні води», lę͂sa «склад збіжжя, льону; шар гумусу над водою, утворений коренями рослин», lę͂ss «зрослі корені, що створюють суцільну поверхню над водою» (Mühl. – Endz. II 462);

пов’язується з ліс, [лі́ска] «ліщина» (Соболевский РФВ 15, 366; Маchek ESJČ 335; БЕР III 368);

зводиться також до іє. *u̯lois-kā, *u̯lois-ka, звідки дінд. vleṣkaḥ «петля», дірл. flesc «різка, прут» (Lidén Balt.-sl. Anl. 25 – 27; Persson Beitr. 808);

р. ле́са́ «волосінь вудки; [огорожа, сплетена з хворосту]», бр. [ле́ска] «плетена огорожа», др. лѣса «плетінка; решітка», п. lasa «плетінка з гілок, вживана для різних цілей; сітка, сито, тенета; [двері, ворота, плетені з хворосту; хворост; решітка для сушіння фруктів у печі]», [lesa] «густа драбина», ч. lísa «плетінка з гілок для сушіння фруктів; плетена хвіртка; [перегородка в оборі; пристосування з дерева для підвішування хліба]», слц. lesa «пліт з жердин, дерев’яна огорожа; стіна, плетена з прутів у куренях пастухів», [lésa, liesa] «тс.», вл. заст. lěsa «плетені двері», нл. ст. lěsa «плетінка з гілок», болг. ле́са́ «переносний пліт, решітка», м. леса «плетінка з прутів; плетінка для ловіння риби; борона; коса», схв. љȅса «плетінка з прутів, тростини; клітка для сушіння фруктів, кукурудзи; пліт рухомий, плетена огорожа; плетені ворота; [борона]», слн. lésa «стіна, плетена з прутів; пліт, плетена огорожа; хвіртка в плоті, плетена з гілок; плетінка для вимощування; плетінка для сушіння фруктів; плетене з лика начиння для сиру»;

запозичення з польської мови;

п. łochynia, каш, [łoxina] «тс.» походить з włochyni, włochaciny «вид агрусу, Ribes uva crispa», спорідненого з укр. во́лос, волоха́тий;

пор. укр. [волохані] «буяхи» Маk;

агрус названо так за волохатими плодами, у буяхів волохаті молоді стебла;

ч. (v)lochyně, [vlochuně];