ВОЛОДІТИ — ЕТИМОЛОГІЯ

р. [володе́ть], бр. вало́даць «володіти», др. володѣти, п. włodać, władać, włodarz «володар», ч. vlásti «правити, володіти», vládnouti, слц. vládnouť «тс.», вл. włodyka «керівник, голова (в громаді)», болг. вла́дам, владе́я, м. владее, схв. вла́дати, слн. (vládati, стсл. владѣти, власти; – псл. *volděti «володіти, правити, керувати»; – споріднене з лит. valdýti «тс.», veldeti «діставати в спадок, правити», лтс. valdīt «панувати, правити», прус. walduns, weldūns «спадкоємець», гот. waldan «правити», нвн. walten «керувати», дірл. flaith «панування», дкімр. gualart «володар», лат. valere «бути сильним, мати силу», тох. A wäl «король», тох. Б walo «тс.».– Критенко Вступ 520; Шанский ЭСРЯ І 3, 116; Фасмер І 340–341; Преобр. І 88; Маchek ESJČ 693; БЕР І 160; Skok III 604; Walde–Hofm. II 727–728; Kluge– Mitzka 837.– Пор. ве́лет, вла́да, власть, во́лость;

через старослов’янську і, далі, грецьку мову (гр. Βαλεντĩνος, Ουαλεντĩνος) запозичено з латинської;

лат. Valentiānus, Valentinus (чоловіче ім’я) походить від дієслова valēre «бути сильним, мати значення, коштувати», спорідненого з гот. waldan «вистачати», двн. waltan «управляти», можливо, також лит. valdýti «володіти, правити», псл. *volděti, укр. володіти;

р. болг. Валенти́н, бр. Валянці́н, п. Walenty, ч. Valentin, слц. слн. Valentín, стсл. Валеɴътиɴъ;

запозичення з старослов’янської мови;

стcлc влаДЫКА «володар, власник, керівник», якому відповідають п. włodyka «володар, керівник», ч. ст. vládyka «представник нижчої верстви старочеської шляхти», вл. włodyka «голова, керівник», болг. влади́ка, м. владика, схв. влàдика, слн. vladika, походить від основи псл. *vold-, тієї самої, що і в укр. володі́ти;

р. влады́ка, бр. улады́ка, др. владыка «володар, (архі)єпископ»;

цсл. власть, владѣти відповідають укр. во́лость, володі́ти (див.);

запозичення з церковнослов’янської мови;

р. власть, владе́ть, др. власть, владѣти;

гвалтува́ти, гва́лтом, ст. кгвалтъ (XІV ст.), гвалт (XVII ст.);

запозичення з польської мови;

п. gwałt насильство», як і ч. kvalt «поквапливість; (ст.) насильство», слц. gvalt (заст.) «насильство», вл. gwałt «сила, тиск; біда», походить від свн. gewalt «насильство, сила; влада; багато», пов’язаного з свн. walten «панувати» (двн. waltan), спорідненим з гот. waldan, дангл. wealdan, дісл. valda, псл. *volsti (‹*vold-ti), укр. володі́ти;

р. діал. бр. гвалт;

запозичене з німецької мови, можливо, за посередництвом нлат. cobaltum «тс.»;

н. Kóbalt утворено від н. Kóbold «домовик», очевидно, складного слова, перший елемент якого kob- споріднений з дісл. kopi «хатина», псл. župa «яма», укр. жу́па «соляна копальня», а другий old пов’язаний з двн. waltan (нвн. walten) «панувати, управляти», псл. *volděti, укр. володіти;

р. бр. ко́бальт, п. ч. слц. вл. нл. kobalt, болг. коба́лт, м. кобалт, схв. кòбалт, слн. kobalt;