ВОЛИК — ЕТИМОЛОГІЯ
о́лєк «верхня частина вулика-колоди»
похідне утворення від основи др. -лѣк- «залишок»;
псл. -lěk-, ot(ъ)lěkъ «залишок»;
споріднене з лит. ãtlaikas «залишок», liekù, lìkti «залишати», лтс. likt «класти, ставити», дінд. atirḗkaḥ «залишок, достаток», гр. λοιπός «той, що залишається», λείπω «залишаю», лат. linquo, līquī «тс.», гот. leiƕan «позичати»;
іє. *lei- «залишати»;
р. [о́лек], бр. [во́лек] «тс.», др. волѣкъ «верхня частина борті з медом, що залишається для бджіл», стсл. отълѣкъ «залишок»;
Фонетичні та словотвірні варіанти
во́лик
во́лік
во́лок
«тс.»
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| во́лек «тс.» | білоруська |
| leiƕan «позичати» | готська |
| λοιπός «той, що залишається» | грецька |
| atirḗkaḥ «залишок, достаток» | давньоіндійська |
| -лѣк- «залишок» | давньоруська |
| волѣкъ «верхня частина борті з медом, що залишається для бджіл» | давньоруська |
| *lei- «залишати» | індоєвропейська |
| linquo | латинська |
| likt «класти, ставити» | латиська |
| ãtlaikas «залишок» | литовська |
| -lěk- | праслов’янська |
| о́лек | російська |
| отълѣкъ «залишок» | старослов’янська |
| ot(ъ)lěkъ «залишок» | ? |
| liekù | ? |
| lìkti «залишати» | ? |
| λείπω «залишаю» | ? |
| līquī «тс.» | ? |
Етимологічний словник української мови Інституту мовознавства ім. О.О. Потебні НАН України