ВОЛАСТА — ЕТИМОЛОГІЯ
во́ло
псл. *volo, *volje;
споріднене, очевидно, з нвн. schwellen «пухнути», двн. днн. дангл. swellan, дфриз. swella «тс.»;
іє. *(s)uel- «надиматися, пухнути»;
менш імовірні припущення про зв’язок з псл. ѵоlъ «віл» (Brückner 630) або з р. волды́рь (Меркулова Этимология 1967, 168–169; Ильинский ИОРЯС 23/1, 174–175);
р. ст. воль «опух, пухлина», бр. валлё «пташине воло», п. wól, wole, ч. vole, слц. hrvol’ «пташине воло; зоб (у людини)», схв. вȏља (вȏљка) «тс.»;
Фонетичні та словотвірні варіанти
вола́стий
во́ле
во́лє
вольовач
«зобата людина»
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| валлё «пташине воло» | білоруська |
| swellan | давньоанглійська |
| swellan | давньоверхньонімецька |
| swellan | давньонижньонімецька |
| swella «тс.» | давньофризька |
| *(s)uel- «надиматися, пухнути» | індоєвропейська |
| schwellen «пухнути» | нововерхньонімецька |
| wól | польська |
| wole | польська |
| *volo | праслов’янська |
| ѵоlъ «віл» | праслов’янська |
| волды́рь | російська |
| воль «опух, пухлина» | російська |
| вȏља «тс.» (вȏљка) | сербохорватська |
| hrvol' «пташине воло; зоб (у людини)» | словацька |
| vole | чеська |
| *volje | ? |
| воль «опух, пухлина» | ? |
Етимологічний словник української мови Інституту мовознавства ім. О.О. Потебні НАН України