ВОВНА — ЕТИМОЛОГІЯ
ЗМІСТ
во́вна
зіставляється з дінд. vṛ- «покривати» або зводиться до іє. *uel- «смикати»;
споріднене з лит. vìlna «вовна, шерсть», прус. wilna «каптан», лтс. vilna «вовна», гот. wulla, нвн. Wolle, дінд. urṇā «тс.», ав. varənā «вовна, шерсть», лат. lāna «тс.», vellus «стрижена вовна, руно», гр. ληνoς (дор. λᾱνος) «вовна», ουλος «кучерявий» (з *volnos або *volsos), дірл. olann «шерсть», хет. *ḫulana- «вовна», лув. *ḫulani- «тс.», можливо, вірм. gełmn «вовна, повсть»;
псл. *ѵьḷna «вовна»;
р. во́лна́, бр. во́ўна, др. вълна, п. wełna, ч. слц. vlna, вл. wołma, нл. wałma, полаб. våuno, болг. въ́лна, м. волна, схв. въ́на, слн. vólna, стсл. влъна;
Фонетичні та словотвірні варіанти
вовни́стий
во́вниця
«вовна»
вовно́вка
«великий килим»
вовно́вщиця
во́вня́ний
вовня́р
«хто робить валянки, повсті»
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| varənā «вовна, шерсть» | авестійська |
| во́ўна | білоруська |
| въ́лна | болгарська |
| wołma | верхньолужицька |
| gełmn «вовна, повсть» | вірменська |
| wulla | готська |
| ληνoς «вовна» (дор. λᾱνος) | грецька |
| vṛ- «покривати» | давньоіндійська |
| urṇā «тс.» | давньоіндійська |
| olann «шерсть» | давньоірландська |
| вълна | давньоруська |
| *uel- «смикати» | індоєвропейська |
| lāna «тс.» | латинська |
| vilna «вовна» | латиська |
| vìlna «вовна, шерсть» | литовська |
| *ḫulani- «тс.» | лувійська |
| волна | македонська |
| wałma | нижньолужицька |
| Wolle | нововерхньонімецька |
| våuno | полабська |
| wełna | польська |
| *ѵ «вовна» | праслов’янська |
| wilna «каптан» | прусська |
| во́лна́ | російська |
| въ́на | сербохорватська |
| vlna | словацька |
| vólna | словенська |
| влъна | старослов’янська |
| *ḫulana- «вовна» | хетська |
| vlna | чеська |
| vellus «стрижена вовна, руно» | ? |
| ουλος «кучерявий» (з *volnos або *volsos) | ? |
вовна́ «хвиля»
причинами для зникнення слова вовна́ в українській і його відповідників у білоруській, польській та інших слов’янських мовах могли стати омонімічні й паронімічні конфлікти з словом во́вна1;
іє. *uel- «повертати, валитися», звідки також вал, вали́ти;
споріднене з лит. vilnìs, vilnià «хвиля», лтс. vilna, двн. wella, нвн. Welle, дінд. ūrmí-, ав. varəmi-, алб. válë «тс.»;
псл. *ѵьḷna;
р. волна́, др. вълна, п. ст. wełna (жін. р.), wełn (чол. р.), ч. слц. vlna, болг. вълна́, стсл. влъна;
Фонетичні та словотвірні варіанти
мовна́
«тс.»
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| varəmi- | авестійська |
| válë «тс.» | албанська |
| вълна́ | болгарська |
| wella | давньоверхньонімецька |
| ūrmí- | давньоіндійська |
| вълна | давньоруська |
| vilna | латиська |
| vilnìs | литовська |
| Welle | нововерхньонімецька |
| wełna (жін. р.), wełn (чол. р.) | польська |
| *ѵ | праслов’янська |
| волна́ | російська |
| vlna | словацька |
| vlna | чеська |
| вовна́ | ? |
| во́вна | ? |
| *uel- «повертати, валитися» | ? |
| вал | ? |
| вали́ти | ? |
| vilnià «хвиля» | ? |
| wełna (жін. р.), wełn (чол. р.) | ? |
| влъна | ? |
ба́во́вна
на українському ґрунті зазнало зближення з словом во́вна;
про чеське посередництво свідчить наголос на першому складі і, очевидно, форми ба́вна, ба́вуна, ба́вина;
нім. Báumwolle (свн. boumwolle) утворено з іменників Baum «дерево», спорідненого з дієсловом biegen «гнути», і Wolle «вовна» (помилково вважалось, що імпортована бавовна росте на дереві);
через чеську і польську мови запозичено з німецької;
р. [ба́вольник] «бавовник», бр. баво́ўна, n. bawełna, ч. bavlna «волокна бавовни», balvnik «бавовник», слц. bavlna, bavlnina, вл. нл. bałma;
Фонетичні та словотвірні варіанти
бавелна
бавелна
(XVIII ст.)
бавина
бавільник
ба́вільня
бавна
ба́вниця
«червона нитка; пов’язка для голови, вишивана хустка»
ба́вняний
«бавовняний»
бавов'я́ник
«бавовник»
бавовна
(XVIII ст.)
баво́вник
баво́вництво
ба́вовниця
«ватка ковдра»
баво́внище
баво́вня́ник
бавовня́нка
бавовня́р
баволна
(1408)
ба́волна
баволник
баволня
баволь
бавольна
ба́вон
бавона
ба́ву́на
бобня́нии
«тс.»
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| баво́ўна | білоруська |
| bałma | верхньолужицька |
| bałma | нижньолужицька |
| Báumwolle утворено з іменників Baum «дерево» (свн. boumwolle) | німецька |
| ба́вольник «бавовник» | російська |
| bavlna | словацька |
| bavlnina | словацька |
| bavlna «волокна бавовни»«бавовник» | чеська |
| balvnik «волокна бавовни»«бавовник» | чеська |
| во́вна | ? |
| ба́вна | ? |
| ба́вуна | ? |
| ба́вина | ? |
| biegen «гнути» | ? |
| Wolle «вовна» (помилково вважалось, що імпортована бавовна росте на дереві) | ? |
велю́р
фр. velours‹ст. velous‹npoб. ст. velos відповідає лат. villōsus «покритий вовною, кошлатий», похідному від villus «вовна, руно, ворса», що є результатом видозміни форми vellus «руно, вовняна пряжа», пов’язаної з lana «вовна», спорідненим з гр. λñνoς (дор. λανος) «вовна», лит. vìlna «волосина», псл. *vьlna, укр. во́вна;
запозичення з французької мови;
р. бр. велю́р, ч. velur, слц. слн. velúr, болг. велу́р, м. велур, схв. вȅлӯр;
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| велю́р | білоруська |
| велу́р | болгарська |
| λñνoς «вовна» (дор. λανος) | грецька |
| villōsus «покритий вовною, кошлатий» | латинська |
| vìlna «волосина» | литовська |
| велур | македонська |
| *v | праслов’янська |
| велю́р | російська |
| вȅлӯр | сербохорватська |
| velúr | словацька |
| velúr | словенська |
| во́вна | українська |
| velos | французька |
| velur | чеська |
| velos | ? |
| velos | ? |
| velos | ? |
| villus «вовна, руно, ворса» | ? |
| vellus «руно, вовняна пряжа» | ? |
| lana «вовна» | ? |
во́внити «вовтузитися»
неясне;
можливо, похідне від во́вна1 з огляду на тривалий і морочливий процес обробітку вовни;
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| во́вна | ? |
вовня́к «гриб булавниця, баранячка, щітка, Clavaria flava» (бот.)
похідне утворення від во́вна1;
назва зумовлена розгалуженим кораловидним характером грибного тіла;
пор. німецьку назву цього гриба Ziegenbart (букв. «цапина борода»);
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| во́вна | ? |
| Ziegenbart (букв. «цапина борода») | ? |
вовня́нка «гриб Lactarius torminosus Fr. (Agaricus necator Bull.)» (бот.)
назва зумовлена тим, що поверхня гриба, особливо береги, покрита пушком;
похідне утворення від во́вна;
р. волну́шка (красная), ст. волняница, бр. ваўня́нка, п. wełnianka, ч. ст. vlněnka «тс.»;
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| ваўня́нка | білоруська |
| wełnianka | польська |
| vlněnka «тс.» | чеська |
| во́вна | ? |
| волну́шка (красная) | ? |
| волняница | ? |
| vlněnka «тс.» | ? |
острово́вна «свиня»
складне слово, утворене з кореня прикметника (г)о́стрий та іменника во́вна;
можливо, виникло як табуїстична назва свині: «тварина з гострою вовною, тобто щетиною»;
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| о́стрий | ? |
| во́вна | ? |
| свині: «тварина з гострою вовною, тобто щетиною» | ? |
флане́ль «бавовняна або вовняна тканина»
запозичення з французької мови;
фр. flanelle «фланель» походить від англ. flannel «тс.», джерелом якого є кімр. gwlanen «вовняний», gwlān «вовна», споріднене з двн. wеlla, свн. wolle, гот. wulla, псл. *vьl̥na «вовна», укр. во́вна;
р. бр. флане́ль, п. flanela, ч. слц. вл. flanel, болг. флане́ла, м. фланел, схв. фла̀не̄л, слн. flanéla;
Фонетичні та словотвірні варіанти
фанале́вий
фанало́вий
фанальо́вий
фане́ля
фланеле́т
флане́лівка
фляне́ля
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| flannel «тс.» | англійська |
| флане́ль | білоруська |
| флане́ла | болгарська |
| flanel | верхньолужицька |
| wulla | готська |
| wеlla | давньоверхньонімецька |
| gwlanen «вовняний» | кімрська |
| gwlān «вовна» | кімрська |
| фланел | македонська |
| flanela | польська |
| *v<SUP>ь</SUP>l̥na «вовна» | праслов’янська |
| флане́ль | російська |
| фла̀не̄л | сербохорватська |
| wolle | середньоверхньнімецька |
| flanel | словацька |
| flanéla | словенська |
| во́вна | українська |
| flanelle «фланель» | французька |
| flanel | чеська |
флер «тонка прозора тканина»
зіставляється також з лат. flōs (род. в. flōris) «квітка» як первісно «тканина в квітах» (Holub–Kop. 115);
н. Flor «флер, креп» через гол. ст. floers «тс.» і фр. ст. velous «тс.» зводиться до лат. villōsus «волохатий, кучерявий», похідного від villus «вовна, руно, ворса» ‹ vellus «руно, вовняна пряжа», спорідненого з псл. *vъl̥na, укр. во́вна;
запозичення з німецької мови;
р. бр. флёр, п. flor, ч. слц. слн. flór, м. флор, схв. фло́р;
Фонетичні та словотвірні варіанти
флерника́р
фльо́рес
«траурний флер, креп»
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| флёр | білоруська |
| floers «тс.» | голландська |
| flōs «квітка» (род. в. flōris) | латинська |
| flōris «тканина в квітах» | латинська |
| villōsus «волохатий, кучерявий» | латинська |
| villus «вовна, руно, ворса» | латинська |
| vellus «руно, вовняна пряжа» | латинська |
| флор | македонська |
| Flor «флер, креп» | німецька |
| flor | польська |
| *v<SUP>ъ</SUP>l̥na | праслов’янська |
| флёр | російська |
| фло́р | сербохорватська |
| flór | словацька |
| flór | словенська |
| во́вна | українська |
| velous «тс.» | французька |
| flór | чеська |
ля́нка «сорочка з тонкого полотна Ж; піджак, жакет; плащ МСБГ; фуфайка, сорочка з білого полотна (заст.); старий, поношений одяг; одяг фабричного виробу; (перен. знев. рідк.) пан МСБГ»
для п. lanka як джерело помилково припускалося слат. lancus «сукно, одяг з вовни» (Brückner 290), що зводиться до лат. lāna «вовна», спорідненого з псл. *vьl̥na, укр. во́вна;
похідне утворення від лляни́й, [лянни́й] ( ‹ *lьnьnъjь), пов’язаного з льон;
бр. [ляни́ка] «високосортне льняне полотно; льняна пряжа; тонке льняне полотно», [лняні́ца, лені́ця] «тс.» ЛексПол, п. ст. lanka «одяг з льняного полотна», ч. lenka «тонка льняна пряжа», схв. [lȃnka] «льон, в’язка льону», ст. lanika «льняне полотно»;
Фонетичні та словотвірні варіанти
лє́нка
«тс.»
лі́нкя
«тонкий, проношений одяг»
ля́ночка
«блуза»
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| ляни́ка «високосортне льняне полотно; льняна пряжа; тонке льняне полотно» | білоруська |
| лняні́ца | білоруська |
| лені́ця «тс.» | білоруська |
| lāna «вовна» | латинська |
| lanka | польська |
| lanka «одяг з льняного полотна» ()ст. | польська |
| *v<SUP>ь</SUP>l̥na | праслов’янська |
| *lьnьnъjь | праслов’янська |
| lȃnka «льон, в’язка льону» | сербохорватська |
| lanika «льняне полотно» (ст.) | сербохорватська |
| lancus «сукно, одяг з вовни» | середньолатинська |
| во́вна | українська |
| лляни́й | українська |
| лянни́й ( ‹ *Iьnьnъjь) | українська |
| льон | українська |
| lenka «тонка льняна пряжа» | чеська |
камво́льний «вичесаний для виробництва тонкої вовняної тканини»
запозичення з німецької мови;
нвн. Kammwolle «чесана вовна» складається з іменників Kamm «гребінь», спорідненого з дангл. camb, дісл. kambr «тс.», дінд. jámbhaḥ «ікло», гр. γόμφος «кілочок; цвях», псл. zǫbъ, укр. зуб, і Wolle «вовна», спорідненого з дангл. wull, дісл. ull, гот. wulla, дінд. ū́rṇā, ав. varənā, псл. *vъl̥na, укр. во́вна «тс.»;
р. камво́льный, бр. камво́льны, болг. ка́мволен;
Фонетичні та словотвірні варіанти
камво́льник
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| varənā | авестійська |
| камво́льны | білоруська |
| ка́мволен | болгарська |
| wulla | готська |
| γόμφος «кілочок; цвях» | грецька |
| camb | давньоанглійська |
| wull | давньоанглійська |
| jámbhaḥ «ікло» | давньоіндійська |
| ū́rṇā | давньоіндійська |
| kambr «тс.» | давньоісландська |
| ull | давньоісландська |
| Wolle «вовна» | німецька |
| Kammwolle «чесана вовна» | нововерхньонімецька |
| Kamm «гребінь» | нововерхньонімецька |
| zǫbъ | праслов’янська |
| *v<SUP>ъ</SUP>l̥na | праслов’янська |
| камво́льный | російська |
| зуб | українська |
| во́вна «тс.» | українська |
конву́льсія «мимовільні скорочення мускулатури тіла; сильні корчі всього тіла»
запозичення з латинської мови;
лат. convulsio «судорога, корчі, конвульсія» є похідним від дієслова convello «вириваю, ламаю; розбиваю; мучу; підриваю; потрясаю», утвореного за допомогою префікса соm(соn-) «з-» від дієслова vello «мучу; руйную; смикаю, деру, рву», з яким пов’язане лат. lana «вовна», споріднене з псл. *vьlna, укр. во́вна;
р. конву́льсия, бр. канву́льсія, п. konwulsja, ч. konvulse, konvulze, слц. konvulzia, болг. Конву́лсия, м. конвулзија, схв. konvùlzija, слн. konvulzíja;
Фонетичні та словотвірні варіанти
конвульси́вний
конвульсі́йний
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| канву́льсія | білоруська |
| Конву́лсия | болгарська |
| convulsio «судорога, корчі, конвульсія» | латинська |
| lana «вовна» | латинська |
| конвулзија | македонська |
| konwulsja | польська |
| *v | праслов’янська |
| конву́льсия | російська |
| konvùlzija | сербохорватська |
| konvulzia | словацька |
| konvulzíja | словенська |
| во́вна | українська |
| konvulse | чеська |
| konvulze | чеська |
| convello «вириваю, ламаю; розбиваю; мучу; підриваю; потрясаю» | ? |
| соm(соn-) «з-» | ? |
| vello «мучу; руйную; смикаю, деру, рву» | ? |
Етимологічний словник української мови Інституту мовознавства ім. О.О. Потебні НАН України