ВМИКАТИ — ЕТИМОЛОГІЯ

замика́ти

псл. zamykati, zamъknǫti, префіксальне утворення від mykati «тягти, смикати», mъknǫti «тягти»;
zamъknǫti спочатку означало «затягти щось у щось, кудись», але потім набуло спеціального значення «затягти щось так, щоб не можна було відчинити дверей»;
р. замыка́ть, замкну́ть, бр. замыка́ць, замкну́ць, др. замыкати, замъкнути, п. zamykać, zamknąć, ч. zamykat, zamknout, слц. zamykat’, zamknút’, вл. zamkać, zamknyć, нл. zamkaś, zamknuś, zamykaš, zamyknuś, полаб. zamåknǫ̇t, стсл. замъкнѫти;
Фонетичні та словотвірні варіанти

вимика́ти
вимика́ч
ви́мкнути
відімкну́ти
відмика́ти
відми́чка
вмика́ти
вмика́ч
за́мик «стик; замок; прикус (зубів)»
замика́льний
замика́ч
замкну́ти
замо́к
замо́чник «слюсар»
замчи́стий «з багатьма замками»
зімкну́ти
змика́ти
зми́чка
перемика́льний
перемика́ти
перемика́ч
переми́чка
переми́чний
перемкну́ти
примика́ти
примкну́ти
розімкну́ти
розмика́ти
розми́ка́ч
ро́зми́чка
увімкну́ти
умкну́ти
Етимологічні відповідники

Слово Мова
замыка́ць білоруська
замкну́ць білоруська
zamkać верхньолужицька
zamknyć верхньолужицька
замыкати давньоруська
замъкнути давньоруська
zamkaś нижньолужицька
zamknuś нижньолужицька
zamykaš нижньолужицька
zamyknuś нижньолужицька
zamåknǫ̇t полабська
zamykać польська
zamknąć польська
zamykati праслов’янська
zamъknǫti праслов’янська
mykati «тягти, смикати» праслов’янська
mъknǫti «тягти» праслов’янська
замыка́ть російська
замкну́ть російська
zamykat' словацька
zamknút' словацька
замъкнѫти старослов’янська
zamykat чеська
zamknout чеська
Етимологічний словник української мови Інституту мовознавства ім. О.О. Потебні НАН України