ВИСНАЖЕНИЙ — ЕТИМОЛОГІЯ
сна́га́ «сила»
псл. snaga «сила»;
загальноприйнятого пояснення не має;
пов’язується з псл. snovati, osnova «снувати, основа», іє. *snō(u)-/snā- (Младенов 596–597) або з snad- «можливість, легкість» (Brückner 504; Holub–Kop. 343);
заслуговує на увагу зіставлення з на́глий, псл. naglъ (Варбот Этимология 1964, 28–30) і далі з лит. nõgis «мені хочеться» (Machek ESJČ 564);
зіставлення з гр. νήχω «пливу», νάω «течу», лат. nō «плаваю», дінд. snā́ti, snāyatē «купається» (Младенов тж) непереконливі;
р. [сна́га] «сила», [сна́жный] «здоровий, сильний», бр. [снага́] «змога, сила», п. ст. snażyć się «старатися», ч. слц. snaha «зусилля, прагнення», болг. м. сна́га «тіло, стан, тулуб», схв. сна́га «сила; [чистота; тіло]», слн. snága «чистота», р.-цсл. снага «успіх, діяльність», стсл. снага «прагнення, зусилля»;
Фонетичні та словотвірні варіанти
ви́снага
ви́снажений
ви́снаження
ви́снажити
висна́жли́вий
висна́жни́й
насна́га
насна́жити
снажни́й
«сильний»
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| снага́ «змога, сила» | білоруська |
| сна́га «тіло, стан, тулуб» | болгарська |
| νήχω «пливу» | грецька |
| snā́ti | давньоіндійська |
| *snō(u)-/snā- або з snad- «можливість, легкість» | індоєвропейська |
| nō «плаваю» | латинська |
| nõgis «мені хочеться» | литовська |
| сна́га «тіло, стан, тулуб» | македонська |
| snażyć się «старатися» | польська |
| snaga «сила» | праслов’янська |
| snovati | праслов’янська |
| naglъ | праслов’янська |
| сна́га «сила» | російська |
| снага «успіх, діяльність» | русько-церковнослов’янська |
| сна́га «сила; [чистота; тіло]» | сербохорватська |
| snaha «зусилля, прагнення» | словацька |
| snága «чистота» | словенська |
| снага «прагнення, зусилля» | старослов’янська |
| сна́жный «здоровий, сильний» | українська |
| snaha «зусилля, прагнення» | чеська |
| osnova «снувати, основа» | ? |
| на́глий | ? |
| νάω «течу» | ? |
| snāyatē «купається» | ? |
| snażyć się «старатися» | ? |
Етимологічний словник української мови Інституту мовознавства ім. О.О. Потебні НАН України