ВИСИ — ЕТИМОЛОГІЯ

ви́сі́ти

псл. *visěti, visnǫti;
переконливо не з’ясоване;
порівнювалося з дінд. visáti «іде, прибуває» (Buga RR II 689), з лит. vypsóti «ґавити, ловити ґав» і vaipýtis «лупати очима» (Ильинский ИОРЯС 23/1, 125; БЕР І 153), з ос. awynʒyn/awinʒun «вішати», перс. āvez-, āvēxt- «висіти, вішати» (Абаев ИЭСОЯ І 87–88);
р. висе́ть, бр. вісе́ць, др. висѣти, п. wisieć, ч. viseti, слц. visieť, вл. wisać, нл. wisaś, болг. вися́, м. виси, схв. вȕсити, слн. viseti, стсл. висѣти;
Фонетичні та словотвірні варіанти

вис
ви́са
висиня́
ви́сінь «висота»
ви́слий
вислю́га «шибеник»
висни́й
ви́сник «тс.»
ви́снути
висо́к (тех.)
вису́лька
висю́чий
вися́чий
зависа́ти «покладатися, розраховувати»
звис
зви́са «маятник»
звиси́стий «обвислий»
зви́слий
зви́сник «стрімкий берег»
зви́сок «залишок»
на́вис
по́вись «паморозь»
прови́с
сви́сель «вільні кінці верхів і сподів рибальської сітки»
сви́слі «нижній кінець плавної сітки»
уви́слий «вертикальний»
Етимологічні відповідники

Слово Мова
вісе́ць білоруська
вися́ болгарська
wisać верхньолужицька
visáti «іде, прибуває» давньоіндійська
висѣти давньоруська
vypsóti «ґавити, ловити ґав» литовська
виси македонська
wisaś нижньолужицька
awynʒyn/awinʒun «вішати» осетинська
āvez- перська
wisieć польська
*visěti праслов’янська
висе́ть російська
вȕсити сербохорватська
visieť словацька
viseti словенська
висѣти старослов’янська
viseti чеська
visnǫti ?
vaipýtis «лупати очима» ?
āvēxt- «висіти, вішати» ?

васи́льки «волосся на скронях»

неясне;
можливо, іронічна назва, що виникла в результаті контамінації вису́лька «бурулька» і васи́льки (назва квітів), у народній традиції популярної прикраси, слова, широко вживаного як порівняння;
не виключено також, що в основі лежить висо́к або безпосередньо ви́сі́ти, які зазнали семантичної й формальної видозміни;
Етимологічні відповідники

Слово Мова
вису́лька «бурулька» ?
васи́льки (назва квітів) ?
висо́к ?
ви́сі́ти ?

виж «вище, зверх, поверх»

варіантні похідні від основи вис(висо́кий), паралельні до п. wyżej «вище», wyż «височина» і под;
Фонетичні та словотвірні варіанти

ви́жки «заввишки»
ви́жний «верхній, горішній»
вро́звижки «вгору»
Етимологічні відповідники

Слово Мова
wyżej «вище» польська
вис ?
висо́кий ?
wyż «височина» ?

висо́к «скроня; волосся на скроні»

похідне утворення від ви́сі́ти;
первісне значення «пасмо волосся, що спадає на чоло» засвідчено в окремих російських говірках;
думка про походження від іє. uīk-, яке зберігається в лат. cervix «потилиця» (Otrębski LP 2, 256), помилкова;
р. висо́к «тс.», [виски́] «волосся взагалі», бр. [вісо́к];
Етимологічні відповідники

Слово Мова
вісо́к білоруська
uīk- індоєвропейська
cervix «потилиця» латинська
висо́к «тс.» російська
виски́ «волосся взагалі» українська
ви́сі́ти ?
значення «пасмо волосся, що спадає на чоло» ?

висюк «стоколос, Bromus squerrosus L.» (бот.)

результат видозміни форми *[вівсюк] (*[вівсюг]) «тс.» (пор. [овсюг] «тс.»), зближеної з основою дієслова ви́сі́ти;
Етимологічні відповідники

Слово Мова
вівсюк «тс.» (*[вівсюг])(пор. [овсюг] «тс.») ?
ви́сі́ти ?

вись

псл. ѵys-okъ, очевидно, похідне від зниклого прикметника *ѵуsъ, що зводиться до іє. *upso-s;
споріднене з гр. ὕψος «висота», ύψηλός «високий», дірл. ūasal «високий», ірл. ōs, ūas «зверху, над», двн. ūf «на», дангл. ūp, нвн. auf «тс.»;
р. высь, высо́кий, бр. высачыня́, вышыня́, высо́кі, др. высь, высокъ, п. wyżyna, wysoki, ч. výša, výšina, vysoký, слц. výška, vyšáva, vysoký, вл. wusoki, нл. wusoki, husoki, полаб. voisüt′e, болг. висина́, висо́к, м. вис, висок, вишина, схв. висùна, вùсок, слн. víšavje, visòk, стсл. высокъ;
Фонетичні та словотвірні варіанти

nepeвища́mu
вивисша́ти «робити високим»
висиня́
висо́кий
висота́
висо́тник
височина́
височі́нь
височі́ти
ви́сшість «зверхність, високе положення, почуття переваги»
ви́ша «висота»
вишина́
вишиня́
ви́шка
ви́шки «горище (в хаті, хліві)»
ви́шник «вищий, старший»
ви́шній
ви́шок «вершина, шпиль»
вища́ти
ви́щий
вищина́ «висота»
ви́щість
ві́шки
ву́шка «тс.»
ву́шки
завви́шки
зави́шка
зви́жка «перевищення, надмір»
зви́со́ка
звиш
навви́шки
навзви́щ
перевижша́ти
пере́вишка «зверхність, перевага»
переви́щити
переви́щувати
підви́щити
уви́сь
уви́шень «вгору»
уви́шки
узви́шшя
Етимологічні відповідники

Слово Мова
высачыня́ білоруська
висина́ болгарська
wusoki верхньолужицька
ὕψος «висота» грецька
ūp давньоанглійська
ūf «на» давньоверхньонімецька
ūasal «високий» давньоірландська
высь давньоруська
*upso-s індоєвропейська
ōs ірландська
вис македонська
wusoki нижньолужицька
husoki нижньолужицька
auf «тс.» нововерхньонімецька
voisüt′e полабська
wyżyna польська
wysoki польська
ѵys-okъ праслов’янська
высь російська
висùна сербохорватська
výška словацька
vyšáva словацька
vysoký словацька
víšavje словенська
visòk словенська
высо́кий українська
вышыня́ українська
высо́кі українська
высокъ українська
висо́к українська
висок українська
вишина українська
вùсок українська
výša чеська
výšina чеська
vysoký чеська
*ѵуsъ ?
ύψηλός «високий» ?
ūas «зверху, над» ?
высокъ ?

о́бвис «крутий підмитий берег»

як і [зви́сник] «стрімкий берег», пов’язане з ви́сі́ти (див.);
Етимологічні відповідники

Слово Мова
зви́сник «стрімкий берег» ?
ви́сі́ти ?

сі́яти

іє. *sē(i)-/sī-;
споріднене з лит. sėˊti, sėˊjau «сіяти», лтс. sẽt, sẽju, лат. sero (*‹sisō), sēvī, гот. saian, двн. sāwen, sā(j)en «тс.», сірл. saithe «рій»;
псл. sěti, sějǫ;
р. се́ять, бр. се́яць, др. сѣяти, сѣти, п. siać, ч. síti, seji, ст. sieti, sěju, слц. siat’, вл. syć, нл. seś, полаб. sijot, болг. се́я, м. сее, схв. cе̏jати, си̏jати, слн. sejáti, стсл. сѣти;
Фонетичні та словотвірні варіанти

безсім'я́ний
безсім'я́нка
ви́сів
ви́сівки
висівни́й
висівча́ний
висівча́тий
відсі́в
ві́дсівки
відсівни́й
відсі́яти «загубити»
досі́в
за́сі́в «посів, лан, обсіменіння»
засіва́льник «новорічний поздоровник»
засі́ванє «поля, лани»
за́сівки «тс.»
засівни́й
засівни́к «сіяч; [(ент.) ковалик, Agriotes Esch. Ж]»
засі́вок «поле, лан»
насі́в
на́сівка «насіння для повторного засіву Ж; підсів, додаткове насіння Куз»
насі́льник «самець-плідник; насінник; перезрілий овоч»
насіни́на
насіннє́вий
насі́нний
насі́нник
насі́нництво
насі́ння
недо́сі́в «пропуск у посіві»
недосі́вок
не́сів «тс.»
о́бсі́в «обсіювання; пропуск у посіві»
обсі́вне́ «чим обсівають, обсипають»
о́бсівок «обсіювання, посів»
пере́сі́в
підсі́в
пі́дсівка «глина з піском Она»
підсівки «посів на краю поля»
по́сі́в
посіва́льник «поздоровник з Новим роком»
посіва́ти «поздоровляти з Новим роком»
посівна́
посівне́ «усяке зерно, що сіється»
посівни́й
припосівни́й
присі́в
при́сі́вок «присів, посів, урожай; (заст.) надбавка до грошової оплати у вигляді врожаю»
розсі́в
розсіва́льник
ро́зсівка «розсіююча лінза»
розсійни́к «пристрій для просіювання»
розсі́янець «вітрогон, легковажна людина»
розсі́яний «неуважний»
розсі́яння «розсіяність»
сів «посів, сіяння, сходи; [збіжжя О]»
сіва́ «(заст.) частина поля, що засівається одним змахом руки; козуб; торбина, з якої сіють ручним способом»
сіва́к «сіяч; мішок, з якого сіють збіжжя О»
сіва́лка
сіва́льник «сіяч»
сіва́нка «сівалка»
сіва́ти «засівати»
сіва́ч
сіва́чка «сіяльниця; [козуб; торбина, з якої сіють; сівалка]»
сівба́
сівбина́ «посіяне зерно; посів»
сівби́ця «зерно для посіву»
сіве́йка «сіва»
сі́вень «вересень»
сіве́ць «сіяч»
сівки́й «сипкий; який засіває велику площу»
сівня́ «сіва; сівалка»
сіво́к «кількість взятого для посіву в руку зерна»
сі́вці «підставка для сита»
сіє́ць «сіяч»
сійба́ «сівба; зерно для посіву О»
сійни́й «посіяний»
сі́йник «сіяч»
сійни́ця «мішок, з якого сіють збіжжя»
сі́йці «підставка для сита»
сі́нка «цибуля-сіянка Нед; посіяні деревця, посіяний ліс»
сінний «насінний»
сі́ялка «сівалка»
сі́яльник «сіяч»
сі́янець «саджанець; дрібний дощ; [(бот.) тимофіївка лучна, Phleum pratense L. Mak]»
сіяни́ця «засіяне поле»
сі́янка «борошно; сіянець; пора сіяння; цибуля; [посіяні деревця, посіяний ліс Нед; вівсюг, Avenа fatua L.]»
сі́яня «збіжжя, посів»
сіятя́ «сіяння»
сія́ч
ссі́вки «висівки, полова»
Етимологічні відповідники

Слово Мова
се́яць білоруська
се́я болгарська
syć верхньолужицька
saian готська
sāwen давньоверхньонімецька
сѣяти давньоруська
*sē(i)-/sī- індоєвропейська
sero (*‹sisō) латинська
sẽt латиська
sėˊti литовська
сее македонська
seś нижньолужицька
sijot полабська
siać польська
sěti праслов’янська
се́ять російська
jати сербохорватська
saithe «рій» середньоірландська
siat' словацька
sejáti словенська
сѣти старослов’янська
сѣти українська
jати українська
síti чеська
seji чеська
sėˊjau «сіяти» ?
sẽju ?
sēvī ?
sā(j)en «тс.» ?
sějǫ ?
sieti ?
sěju ?

па́вис «аномодон, Anomodon» (бот.)

очевидно, похідне утворення від висі́ти (повиса́ти);
мотивація назви неясна;
Етимологічні відповідники

Слово Мова
висі́ти (повиса́ти) українська
Етимологічний словник української мови Інституту мовознавства ім. О.О. Потебні НАН України