ВИРНУТИ — ЕТИМОЛОГІЯ
ви́ринути «винирнути»
результати видозміни форми виниря́ти (пор. р. выныря́тъ, бр. выныра́ць) під впливом дієслова ри́нути «сильно текти»;
р. [вырыня́ться];
Фонетичні та словотвірні варіанти
вирина́ти
ви́рну́ти
зри́нути
«тс.»
навви́ринки
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| вырыня́ться | російська |
| виниря́ти під впливом дієслова ри́нути «сильно текти» (пор. р. выныря́тъ, бр. выныра́ць) | ? |
Етимологічний словник української мови Інституту мовознавства ім. О.О. Потебні НАН України